Шановному Ювіляру

Сьогодні, 9 жовтня, виповнюється 75 років В’ячеславу Петровичу Вержиковському, людині, яка все своє життя присвятила науці та вихованню молоді. За 50 років роботи у Бердянському державному педагогічному університеті він підготував понад 2000 вчителів фізики, математики і технологій, опублікував близько 50 наукових робіт, надав путівку в наукове життя багатьом молодим вченим.

Життя В’ячеслава Петровича тісно пов’язане із БДПУ. Він не лише успішно закінчив тодішні наш педагогічний університет, але й залишився працювати у рідних стінах. Під час роботи в нашому університеті він пройшов шлях від асистента до доцента, займав вагомі посади, більше 20 років очолював кафедру математики та методики викладання математики та інформатики, був проректором із заочного навчання. Його наукові інтереси різнобічні: з одного боку – кубатурні формули від осцилюючих функцій для областей складної форми, з іншого – матричні технології навчання та розвиток продуктивного мислення школярів. Він один з перших ще у 1980 році створив колектив однодумців із впровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес. З його ініціативою була створена кафедра  інформатики і інформаційних технологій. Він якраз та людина, про яку говорять: робота – його будинок рідний.

Порядний, принциповий, ініціатор багатьох починань, що віддається без залишку улюбленій справі, — це лише мала частина якостей, властивих ученому, педагогові, кандидату фізико-математичних наук, доценту кафедри математики та методики викладання математики БДПУ В’ячеславу Петровичу Вержиковському. Він один з тих людей, без яких неможливо уявити собі минуле і сьогодення БДПУ – вишу, якому ця людина віддала більше 50 років життя.

За внесок у науку  та суспільне життя В’ячеслав Вержиковський був відзначений як «Відмінник народної освіти», медаллю Макаренка, нагрудним знаком Петра Могили, грамотами Міністерства освіти і науки України, обласної держадміністрації, грамотою та медаллю міського голови.

Та найбільший талант Вержиковського  – його шанобливе ставлення до оточуючих. Вимогливий, тактовний та доброзичливий до студентів, він завжди з теплотою відноситься до викладачів, особливо старшого покоління – ветеранів війни та праці. Неоціненний його внесок у створення музею історії університету та факультету.

В’ячеслав Петрович відзначає 75-ліття. З одного боку, це вік, коли кращі роки життя позаду. Але з іншого – це якраз такий період, коли людина має той авторитет, який він напрацював за все життя. А В’ячеслав Петрович працював не тільки на свій авторитет, одночасно він створював авторитет вишу. Він із тих викладачів, які вважаються золотим фондом БДПУ. 

Довгих років Вам, В’ячеславе Петровичу, нових успіхів, адже вік –  не перешкода творчим злетам!

Здоров'я, щастя Вам і Вашій сім'ї!

Колектив кафедри математики БДПУ