Вклонімося Кобзареві

Сьогодні, 9 березня, Тарасу Григоровичу Шевченку – 203 роки.

Згадаймо. Вклонімося. Прочитаймо поезії його. Про нього…  

УКРАЇНІ
Горбочки на корі, і хвилі у Дніпрі
І пломінь у крові. І зойк, і крик, і слово,
І тремоло як дзвін суворої зорі,
І падолисту сяйво пурпурове.

Карпат камінна рать, всі згадки, що болять,
Бруньки на молодих над прірвою черешнях,
Ми іскорки вогнів, ми стріли від багать,
Минулого гінці, задивлені в прийдешнє.

Із летовищ, переправ, із спалених доріг,
З небесних і земних розстріляних майданів
Ми – посланці усіх хто в смерті переміг,
Зірвавши із душі поржавілі кайдани.

Нам боляче нести цей дар, і цей тягар,
І все таки йдемо крізь війни та руїни,
Бо із огнистих хмар всміхається Кобзар,
Бо в кожному із нас
Нуртує Україна.

Наталя Дзюбенко-Мейс
«Університетське Слово»