Запрошуємо всіх небайдужих долучитися та підтримати розвиток молодіжної культури, науки і спорту Запорізького регіону

Admin
21 Березня 2019
У ці березневі дні ми вшановуємо пам'ять Бориса Давидовича Прайсмана, кандидата психологічних наук, доцента, якому виповнюється 100 років з дня народження.
Він народився 20 березня 1919 в м. Києві. По закінченню школи навчався в Київському педагогічному інституті на факультеті педагогіки і психології Диплом про вищу освіту з відзнакою отримав в 1946 році, здобувши кваліфікацію викладача педагогіки і психології та звання викладача педагогічного училища.
Кажуть, що життя прожити – не поле перейти. Життєве поле Бориса Давидовича було незміряне та різнобарвне. Була на ньому чорна рілля печалі – шлях рядового Першого Прибалтійського фронту та важке поранення, впадає в очі яскравим променем свіжа соковита трава з квітковим розмаїттям – радісне та щасливе сімейне життя – кохані дружина, дочка, син та онучки, а ще колосилася стигла пшениця – навчання в аспірантурі при Науково-дослідному інституті психології, вчителювання, викладання психології.
Доля розпорядилася так, що життєве поле Бориса Давидовича зустрілося з морем – з’явився бердянський період, довжиною в 64 роки. Наказом по Міністерству освіти від 1 листопада 1950 року він був призначений виконуючим обов'язки завідувача кафедри педагогіки Осипенківського учительського інституту, нині – Бердянського державного педагогічного університету, в якому не збирався довго затримуватися, а пропрацював 49 років! І, як сам про це говорив – з задоволенням!
У 1954 році успішно захищає дисертацію «Розуміння молодшими школярами мотивів поведінки літературних персонажів» та одержує ступінь кандидата педагогічних наук (психологія), а у 1962 році – отримує учене звання доцента.
Педагогічний стаж роботи Бориса Давидовича становить близько 60 років. Лекції Бориса Давидовича з психології не можливо було не слухати. З перших його слів слухачі опинялися в полоні глибокої думки, ерудиції, легкого, обробленого, живописного слова. «Читання лекцій – розповідав Борис Давидович, – це як спектакль, в якому ти режисер й актор одночасно, а студенти – глядачі й учасники». Він міг утримувати напругу аудиторії, бо викладаючи традиційний матеріал про явища психіки; про роль психічних процесів у пізнанні світу, ілюстрував прикладами поведінки літературних персонажів. До речі, література, літературна творчість – духовне надбання сім'ї Бориса Давидовича. Дочка Лариса – відома поетеса. Збірки її віршів – це задушевна розмова про вічні моральні проблеми: любов, розлуку, самотність, розчарування. Пізніше проявився літературний талант і у сина Давида, спочатку у жанрі іронічної мікроатюри та поліатюри, а потім з`явилася оригінальна філософська праця.
Людина живе, поки її пам’ятають. Пам'ять про Бориса Давидовича Прайсмана залишається в серцях його колег – викладачів кафедр психології й педагогіки.
Тетяна Малихіна,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології
БДПУ
Світлини з архіву кафедри
22 травня 2026 року на кафедрі економіки, менеджменту та фінансів…
26 Травня 2026
Викладачі кафедри економіки, менеджменту та фінансів долучилися до програми підвищення…
26 Травня 2026
Запрошуємо на засідання читацького клубу, де планується обговорення роману Джона…
26 Травня 2026
Шановні колеги, науковці, освітяни, здобувачі освіти та всі зацікавлені у…
26 Травня 2026