Прокрастинація: що це таке та як його позбутися

Слово дивне, навіть з першого разу не прочитаєш правильно, згодна. Та не лякайтеся, бо це слово описує явище, яке траплялося з кожним із нас.

Наведу приклад: у тебе на носі здача курсової, яка ще недописана, але ти думаєш «У мене ще 5 днів у запасі, встигну» і йдеш дивитися серіал, який заполонив всі рекомендації Тік Току. Ну що, здогадалися, що це за явище? Саме схильність людини відкладати неприємні завдання на потім, тяжіння до справ, що приносять більше задоволення або швидший результат – це і є прокрастинація (з психологічної термінології).

Для більшого розуміння масштабу «проблеми» хочу вказати на те, що існує навіть декілька видів прокрастинаторів:

1. Побутова – відкладання повсякденних справ (прибирання, прання, хатня робота тощо).
2. Прийняття рішень – постійне затягування вибору з будь-яких, навіть незначних питань, навіть тоді, коли всі умови для прийняття рішення наявні.
3. Невротична – затягування життєво важливих рішень, які мають довготривалі наслідки.
4. Академічна – відкладання виконання навчальних завдань, підготовки курсових робіт, підготовки до іспитів тощо.
5. Компульсивна – поєднання відкладання справ із відкладанням прийняття рішень, що створює стійкі поведінкові моделі.

Як бачимо, кожна людина може поєднувати в собі декілька типажів прокрастинації, і з цим потрібно щось робити. Зазирнемо в корінь проблеми та виявимо причини: страх припуститися помилки, порушення балансу між роботою та життям, негативна оцінка себе як професіонала, перфекціонізм і, звичайно ж, лінь. А лінь, як ми знаємо, це страшна річ, якої просто так не позбутися. Так що ж робити з цією прокрастинацією, щоб не відкладати важливі справи в «темний ящик».

1. Працюємо за таймером. Коли у вас є час зробити якесь завдання, скажіть собі «я ставлю таймер на 20 хвилин і працюю рівно 20 хвилин, ні більше, ні менше». Можна поставити таймер на 10 хвилин, якщо справа вам здається зовсім нестерпною. Як це працює? Почати – це найскладніше. Кілька хвилин допомагають розігнатися.
2. Фрірайтинг. Суть полягає в тому, аби записувати свої думки суцільним потоком без рецензування. Дуже часто тривога пов’язана з невизначеністю, якимись страхами. Наприклад, я починаю писати «я відкладаю роботу над цією статтею, тому що мені важко підібрати слова, тому що тези нецікаві, про це вже говорили. У такий спосіб можна визначити основний страх і впоратися з ним.
3. Метод «подрібнення» завдань. Якщо помічаєте, що причиною прокрастинації є те, що ви не знаєте з чого почати, то тут вам допоможуть навички тайм-менеджменту. А саме розподіл великих справ на маленькі. Подумайте, з яких частин складається ваше завдання і складіть план їх виконання.
4. Боротьба з перфекціонізмом. Навчіться дозволяти собі робити щось недосконало. З досвідом приходить розуміння, що прагнення виконати все ідеально, не завжди йде на користь справі. Адже ідеал – це щось недосяжне, тож результат щоразу розчаровує.
5. Хваліть себе. Нагороджуйте себе після завершення кожного блоку роботи (влаштовуйте приємні активності).

Сподіваюся, що після прочитаного, кожен знайде причину своєї прокрастинації та віднайде шлях, щоб її позбутися чи зменшити. Але головне треба пам’ятати, що за це явище не повинно бути соромно, бо абсолютно кожен живе з цим. Та хай прокрастинація в нас довго не затримується!

Дар’я Рогоцька,
здобувачка вищої освіти спеціальності 061 Журналістика