Мрія кожного матеріалознавця – проводити дослідження на синхротроні MAX IV

Наприкінці грудня 2022 року за запрошенням професора Анатолія Попова Інституту фізики твердого тіла Латвійського університету проректорка з наукової роботи Яна Сичікова доєдналася до дослідницької групи науковців Латвії для проведення досліджень на синхротроні MAX IV, а саме на Фінсько-естонському пучку FinEstBeAMS у межах затвердженого конкурсним відбором BeamTime 20220500 Програми доступу користувачів.

Синхротрон MAX IV – це перше із джерел 4-го покоління, з еміттансом менше 1 нм*рад. Як зазначено на сайті, Лабораторія MAX IV — це шведська національна лабораторія, яка надає вченим найяскравіші рентгенівські знімки для досліджень у Лундському університеті як приймаючому університеті. Заклад фінансується переважно шведськими та міжнародними дослідницькими організаціями, консорціумами та 14 шведськими дослідницькими університетами. MAX IV забезпечує високоякісне рентгенівське світло для досліджень матеріалів і наук про життя.
Лабораторія MAX IV — працює як лабораторія користувача з 2016 року. Вона є наступницею лабораторії MAX, яка діяла між 1987 і 2015 роками. MAX IV пропонує доступ до 16 ліній променів, які забезпечують сучасне рентгенівське випромінювання, спектроскопія, розсіювання/дифракція та методи візуалізації для сприяння вирішенню наукових питань у широкому діапазоні областей. MAX IV налічує понад 300 співробітників.
MAX IV приймає близько 1000 користувачів щороку, і очікується, що ця кількість подвоїться в найближчі роки. Лінії променів відкриті для академічних кіл, дослідницьких інститутів, промисловості та державних установ у всьому світі через програми доступу користувачів.
Рентгенівське світло на MAX IV виробляється прискорювальним комплексом, що складається з лінійного прискорювача, а також кільця для зберігання електронів на 1,5 ГеВ і 3 ГеВ. MAX IV — це перша в світі реалізація джерела світла четвертого покоління, яка відкрила можливості для розробки експериментальних методів, заснованих на винятковій яскравості та когерентності.
Дослідницька група, до якої доєдналася Яна Сичікова, протягом тижня проводила дослідження на промені FinEstBeAMS. Загалом, FinEstBeAMS – це напрямок дослідження матеріалів і атмосфери в накопичувачі MAX IV 1,5 ГеВ. Він забезпечує ультрафіолетове та м’яке рентгенівське випромінювання з точно контрольованими та широко змінними параметрами. Лінія променів має дві гілки: одна гілка присвячена дослідженням поверхонь і інтерфейсів у надвисокому вакуумі, а інша — експериментам у газовій фазі та фотолюмінесценції в твердих тілах. Діапазон досліджень поширюється від вивчення електронної структури вільних частинок (атомів, молекул, кластерів і атмосферних частинок) у газовій фазі та на поверхнях до аналізу утворення та визначення нанорозмірних характеристик поверхонь і інтерфейсів. Конструкція лінії променя полегшує передачу зразків між кінцевими станціями, пропонуючи синергію між газовою фазою та дослідженням твердого тіла.
Естонсько-фінський консорціум, який підтримується ЄС через Європейський фонд регіонального розвитку та Академію Фінляндії, надав фінансування для будівництва лінії променів, обладнання та персоналу.
Таке наукове обладнання є унікальним в світі і дозволяє проводити дослідження дійсно світового рівня за пріоритетними напрямками.

За матеріалами наукового відділу