МАЙСТЕР ЧИСТОТИ РІДНОГО СЛОВА

З когорти видатних мовознавців

У жовтні 2012 року нашому земляку, уродженцю села Андріївка Бердянського району, Олексі Наумовичу Синявському виповнилося б 125 років. Після закінчення Харківського університету з 1920 по 1928 рр. працював професором української мови Харківського інституту народної освіти, з 1928 р. – очолював Діалектологічну комісію ВУАН, із 1930 р. – завідував відділом діалектології Інституту мовознавства ВУАН, одночасно (1932-37 рр.) – обіймав посаду професора київських університету та педагогічного інституту.

На пошану славетного земляка викладачі кафедри філологічних дисциплін (завідувач – доцент  М. М. Греб) провели наукові читання «З когорти видатних мовознавців», мета яких – розглянути роль лінгвіста у становленні норм сучасної української літературної мови, його внесок у розвиток фонетики та діалектології.

До участі у наукових читаннях було залучено студентів ІІ курсу  Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв, які підготували стіннівки та доповіді про життєвий шлях і науковий доробок мовознавця. Під час заходу учасники наголосили, що наш земляк належав до славної когорти талановитих, патріотично налаштованих українських філологів.

Близько 10 років Олекса Наумович працював у мовознавчих установах Академії Наук Києва. Усю творчу енергію, талант віддавав дослідженню рідного слова, безкомпромісній боротьбі за його чистоту та розквіт, рішуче виступав проти вживання архаїчних слів, іноземних термінів.

Праці Олекси Синявського «Короткий нарис української мови», «Порадник української мови» в 20-ті роки ХХ ст. були настільними книгами у школах. Він є редактором остаточного варіанта «Українського правопису», ухваленого на Правописній конференції у Харкові 1927 р., автором книги «Норми української літературної мови» (1931 р.), які вплинули на стандартизацію  мови,  стали  видатною  подією  в  історії українського мовознавства.

Сьогодні актуально звучить думка Олекси Синявського про те, що «єдність будь-якого народу виявляється насамперед в єдності його літературної мови, цієї найголовнішої ознаки нації».

Світлана Глазова,

доцент кафедри філологічних дисциплін

На світлинах: учасники наукових читань