Голос України буде звучати завжди: роздуми після написання диктанту єдності

В двадцять п’ятий раз Україна демонструє свою єдність, зібравши для написання національного радіодиктанту багатотисячну аудиторію. І в цій аудиторії – невеличка сотня студентів і викладачів факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти.

Магія голосу поета і військового Павла Вишебаби дійсно дала відчути момент єднання, як відчували його наші батьки під перші акорди «Реве та стогне…», які лунали кожен ранок з радіоприймачів, як відчували його мільйони несправедливо засуджених в сибірських таборах, слухаючи пісні легендарної Оксани Петрусенко, як відчувають його нині всі українці, в якому б куточку світу вони не знаходилися.

Текст диктанту – це не тільки прекрасний твір Оксани Забужко, це наша історія, це наш тісний зв’язок з усією країною, це переконання, що Україна звучить і буде завжди звучати у всьому світі переможним голосом і цей голос «…нікому й ніколи не вимкнути й не заглушити».

За матеріалами факультету дошкільної

спеціальної та соціальної освіти