Чи можуть рими змінити світ?

Image

Admin

25 Березня 2025

Кафедра української мови та журналістики,
Кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства,
Соціально-гуманітарна та виховна робота,
Соціально-гуманітарний факультет (СГФ)
Б061 Журналістика
Гуртки
Креативний розвиток
Педагогічні інновації
Сталий розвиток
Стейкхолдери
Цінності

Відповідь на це філософське питання намагались знайти дебатери БДПУ у традиційній щотижневій грі. Цього разу провели дебатний поєдинок до Всесвітнього дня поезії, який відзначається 21 березня. У скороченому форматі Карла Поппера на тему “Поезія – інструмент соціальних змін” команди ствердження і заперечення надали нам свої аргументи, що підтверджують їхні лінії.

Так, команда ствердження ввела критерій “поезія як емоційний та символічний каталізатор” і навела аргументи – спосіб формування колективної ідентичності, митці – лідери думок, поезія – частина великої вибірки соціальних інструментів.

В аргументації прозвучало, що поезія здатна створити або зміцнити спільну мову, символіку та відчуття “ми”. Це важливий чинник у виникненні соціальних рухів та змін, бо без спільної ідентичності маси не здатні діяти разом. Спікер звернувся до постаті Тараса Шевченка, підкреслюючи, що він був не просто поетом, а архітектором української ідентичності, а його творча спадщина стала основою національного пробудження. І загалом, як було зазначено, поети мають емоційний авторитет і культурну вагу, вони часто стають “рупорами” змін, бо їхня мова доходить до серця, впливаючи на суспільні настрої не менш потужно, ніж слова і дії журналістів чи політиків. Соціальні зміни є складним і довготривалим процесом, який потребує цілого комплексу дій, і поезія як один з його елементів, виконує свою унікальну функцію: створює настрій, надихає, об’єднує.

Команда заперечення запропонувала критерій “Поезія як реакція суспільства”. Спікерки аргументували, що до змін у суспільстві призводять політичні рухи, протести, економічні кризи, а не вірші. Люди виходять на вулиці через несправедливість, війну, злидні, тиск держави. На думку спікерок команди заперечення, світ реально змінюють громадянський активізм, медіа, наука, юриспруденція, соцмережі: “Поезія максимум може підсвітити емоційно те, що вже сталося”.

Другий аргумент команди заперечення звучав так: “Поезія – як наслідок змін” (“поети пишуть про події, які вже відбулися, щоб осмислити їх, пережити, зберегти пам’ять”; “вірші з’являються вже після війни, протестів, революцій – як емоційний слід”, “поет не веде за собою маси, він описує те, що вже сталося”; “вірші допомагали осмислити трагедію, але не запобігали їй, були способом зберегти пам’ять, передати біль, але не були засобом змін”: “У війни Росії проти України зʼявилося дуже багато нової сильної поезії, але вона є відгуком на війну, рефлексія, свідчення, а не початок змін. Люди йшли на фронт, волонтерили, боролися – вірші приходили слідом”, – зазначила спікерка.

Крім традиційних інтелектуальних суперечок, наприкінці гри виникла й цікава літературознавча дискусія. Професорка Ольга Харлан зауважила, що обговорюючи поезію, маємо розуміти – вона насичена цінностями і сенсами, а без поезії й українства як такого не було б. “У нас є Котляревський, Шевченко — у часи, коли не було засобів масової інформації, але був Кобзар — книжка, яка у багатьох лежала на столі, і цим люди жили”. Ольга Дмитрівна також акцентувала на творчості сучасних митців, зокрема й військових поетів: “Сьогодні багато українських поетів і поеток є культурними дипломатами, вони репрезентують нашу країну на різних майданчиках за кордоном, знайомлять іноземну аудиторію з подіями через римовані рядки, верлібри і глибокі метафори, що передають розуміння цього світу”.

Наприкінці змагань визначили переможця завдяки проведеному анкетуванню серед гостей заходу. З невеличким відривом (15, 35 проти 17,05 балів) переможцем стала команда ствердження.

І це ще не все. До півріччя із дня створення Дебати БДПУ нагородили активних учасників та учасниць, які брали участь у роботі клубу. Грамотами декана соціально-гуманітарного факультету відзначили Дарʼю Кізілову (4Ж), Арсенія Мельнікова (м1АМЛ), Сергія Стабіаса (2пр-з СГФ), Володимира Деревянка (3пр СГФ), Артема Полуляхова, Катерину Немченко, Ксенію Момотюк.

Вітаємо наших промовців і промовиць та принагідно запрошуємо до дебатної спільноти Бердянського державного педагогічного університету!

Аби взяти участь у наступних іграх клубу, долучайтеся до телеграм-групи за посиланням: https://t.me/debate_BSPU, а за оновленнями та оголошеннями подій клубу слідкуйте на сторінці в Інстаграм: https://www.instagram.com/kaf_umj_bdpu?igsh=YzljYTk1ODg3Zg

Юлія Мельнікова,

завідувачка кафедри української мови та журналістики

Б014 Біологія та здоров’я людини. Фізична реабілітація

Роботодавці

М014 Середня освіта. Біологія та здоров’я людини

Б014 Біологія та здоров’я людини. Фізична реабілітація

Роботодавці

М014 Середня освіта. Біологія та здоров’я людини

Партнерство закладів освіти та ради роботодавців у підготовці фахівців спеціальності: Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)

Рада роботодавців є важливим інструментом для узгодження освітньо-професійних програм із…

29 Березня 2025

Детальніше

Популяризація науки

М015 Професійна освіта. Комп’ютерні технології

Гуртки

Популяризація науки

М015 Професійна освіта. Комп’ютерні технології

Гуртки

Комбінаторика як мистецтво поєднань: подорож математичними стежками

Було це ще в радянські часи. Двоє студентів вчасно не…

29 Березня 2025

Детальніше

Б061 Журналістика

Б014 Середня освіта (Українська мова і література, англійська мова)

Наука

Б061 Журналістика

Б014 Середня освіта (Українська мова і література, англійська мова)

Наука

Наука, освіта, інновації: викладачі та студенти БДПУ на Всеукраїнській конференції у Полтаві

19–20 лютого 2025 року в Полтавському національному педагогічному університеті імені…

29 Березня 2025

Детальніше

Викладачі

Читацький клуб

Сталий розвиток

Викладачі

Читацький клуб

Сталий розвиток

Читацький клуб об'єднує українських і польських  студентів та викладачів

27 березня 2025 року на кафедрі української та зарубіжної літератури…

28 Березня 2025

Детальніше