Правопис, що формує націю

З нагоди відзначення Дня української писемності та мови 30 жовтня 2025 року доцентка кафедри української мови та журналістики Валентина Юносова прочитала для здобувачів вищої освіти соціально-гуманітарного факультету лекцію «Український правопис: історія і сучасність».

Метою лекції було систематизувати та поглибити знання здобувачів щодо формування правописних систем української мови впродовж століть, сприяти усвідомленню процесів історичного розвитку української орфографії та свідомому застосуванні норм чинного правопису 2019 року.

Лекторка розповіла про тривалий і непростий процес прийняття єдиного правопису української мови, в якому відбивається вся складність долі української писемно-літературної мови. Зокрема, зауважила, що вік нашого правопису налічує сотні років! Через те в ньому існують елементи, усталені ще в сиву давнину, та елементи, котрі з’явилися зовсім недавно. Тільки впродовж 1798-1905 рр. було створено близько 50 більш-менш поширених, інколи взагалі індивідуальних правописних систем. Їх називали часто за прізвищем їхнього автора: кулішівка, драгоманівка, желехівка, грінченківка. І лише відновлення української державності спонукало до вироблення загальноприйнятного нормативного правописного кодексу української мови – офіційно затверджених та обов’язкових для всіх правил орфографії.

Особливу увагу звернено на Український правопис 1928 р., який кодифікував фонетичну й морфологічну структури української мови, ставши соборною українською орфографією, що об’єднала дві тогочасні правописні традиції – наддніпрянську і наддністрянську. Це був перший загальноукраїнський правопис. Однак у добу розстріляного відродження знищено або зацьковано більшість авторів харківського правопису 1928 року, сам правопис було перероблено. Упродовж наступних десятиріч у правописи 1933, 1946, 1960 рр. було внесено понад 120 (!) суттєвих «поправок», що ретельно спрямовані на наближення, точніше уподібнення українського правопису з російським. Усі ці правописи були радянською версією української мови. І лише з набуттям Україною незалежності стало можливим повернути українську правописну систему до питомих національних джерел.

Детальніше було зроблено огляд чинного правопису щодо наявності в ньому орфографічних варіантів та причин їхньої появи.

Викладачка наголосила,  що мову береже не тільки закон, а й сам народ у своїй повсякденній мовній практиці, і закликала всіх дбати про мову і досконало оволодівати її орфографічними нормами.

За інформацією кафедри української мови та журналістики