Лютий, що не минає…

Є місяці, які залишають слід у пам’яті назавжди. Для України – це лютий. Лютий 2014-го – перший біль і перше пробудження нації, коли свобода показала свою ціну. Лютий 2022-го – початок нової боротьби, коли кожен день став доказом сили та стійкості українців.

Сьогодні у віртуальній залі факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв БДПУ згадували тих, хто віддав життя за гідність і свободу, і тих, хто тримає небо України зараз. У словах і паузах відчувалася щирість, світло пам’яті та віра в майбутнє.

Особливо світлими були історії про дитячу віру, яка навіть у бомбосховищах залишалася промінчиком надії, надихаючи дорослих не втрачати сили. Маленькі радощі ставали опорою: сміх дітей, жовто-блакитні прапори на вулицях, люди, які підтримують одне одного навіть у найважчі миті.

Саме з таких промінчиків надії складається незламність народу. Кожен прояв стійкості, кожен вчинок допомоги, кожен день життя – це крок до Перемоги.

Пам’ятаємо. Віримо в Перемогу та повернення додому.

Світло завжди перемагає темряву. І поки  ми несемо його в серцях і діях – Україна нездоланна.

За матеріалами факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв