Мова крізь призму знаку: гостьова лекція у БДПУ

14 травня 2026 року о 17:00 у БДПУ відбулася гостьова лекція «Когнітивна сутність семантичних універсалій крізь призму знакової теорії». Кафедрою української мови та журналістики було запрошено спікерку – кандидатку філологічних наук, доцентку кафедри германських мов і міжкультурної комунікації УДУ ім. Михайла Драгоманова Олену Балабан. Мета лекції – ознайомити учасників з ключовими аспектами мовознавства.

Тема лекції є надзвичайно актуальною у контексті сучасного мовознавства, яке дедалі більше звертається до міждисциплінарних підходів. Когнітивна лінгвістика, семіотика та теорія семантичних універсалій перебувають на перетині мовознавства, філософії та когнітивних наук, що робить їх вивчення особливо цінним для філологів, які прагнуть не лише описувати мовні явища, а й розуміти глибинні механізми їх виникнення та функціонування. У добу глобалізації та активних міжкультурних контактів знання про універсальні закономірності мови стає інструментом для розуміння як власної, так і чужої культури.

 На початку лекції детально обговорили рівні мовознавчого дослідження, серед яких: фонологічний, морфологічний, семантичний та синтаксичний. Далі спікерка розповіла про семантичні примітиви польської лінгвістки Анни Вежбицької, які допомагають зрозуміти структуру мови. Наступними були розглянуті типи лексико-семантичних універсалій від лінгвістів Сагіта Шафікова (універсалії семантичного поля, універсалії зв’язку одиниць поля та універсалії внутрішньої форми) та Стефана Ульмана (описова семантика, історична семантика та структура лексики).

Окрему увагу приділили когнітивні моделям реалізації (фрейми, концепти, сценарії та стереотипи), визначення семіотики, знакову систему Чарльза Пірса, серед яких ікони, індекси та символи.

На завершення були висвітлені первинна та вторинна інтерпретації світу, складові колективного знання, первинний семіозис (архетипи та етнічна свідомість), гносеологічна-орієнтована та ментально-орієнтована моделі вторинного семіозису.

Для філологів знакова теорія та концепція семантичних примітивів відкривають нові дослідницькі горизонти. Розуміння того, як мова конструює картину світу через фрейми, концепти та стереотипи, дає дослідникам можливість аналізувати тексти на значно глибшому рівні – не лише формально, а й змістовно, враховуючи культурний, історичний та когнітивний контекст. Це особливо важливо в перекладознавстві, лексикографії, лінгвокультурології та інших прикладних галузях філологічної науки, де точне розуміння значення та його меж є фундаментальним завданням.

Нарешті, осмислення первинного та вторинного семіозису, архетипів та етнічної свідомості є вкрай важливим для філологів, які займаються дослідженням української мови та культури. В умовах сьогодення, коли питання мовної і культурної ідентичності набувають особливої ваги, розуміння механізмів формування колективного знання та мовної картини світу стає не лише академічним завданням, а й справою суспільної відповідальності. Саме тому такі лекції, як проведена 14 травня 2026 року у БДПУ, є важливою частиною фахової підготовки сучасного філолога.

За матеріалами кафедри української мови та журналістики