У творчій майстерні «Білої лілеї» і вчителя-майстра

П`ятниця, 13-го листопада – моторошна й загадкова, як ми зазвичай звикли вважат?… Але студенти 33, 31 та 41 груп Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ зламали цей стереотип, довівши, що цього «страшного» дня можна поринути у світ прекрасного й поетичного…Під керівництвом старшого викладача Ольги Харіної та кандидата філологічних наук Ірини Співак вони мали змогу відвідати чергове засідання клубу прихильників поезії «Біла лілея», яке відбувалося в Бердянській спеціалізованій школі №16. Учитель-методист, заступник директора з НВР, учитель української мови та літератури Олена Нюкало разом зі своїми учнями допомогла знову поринути в дитинство, оскільки на засіданні обговорювали творчість відомого дитячого письменника Івана Андрусяка.

Декламуванням віршів, інсценуванням, співом діти змогли передати творчу особистість письменника, його «здитинчилість», розкрити грані таланту й показати, що вивчати й читати сучасну літературу треба. Оскільки Іван Андрусяк відомий як дитячий письменник, багато хто думає, що його творчість проста й нецікава, бо – дитяча. Але учні нам ще раз підтвердили, що до дитинства треба вміти доростати…

Почалося засідання з традиційного гімну клубу у виконанні учнів школи та вчителів. Після цього ведучі допомагали відтворити світ  надбання митця, гортаючи сторінки-сходинки його творчості. І першу сторінку відкрив вірш «Твір на користь читання», головна  ідея якого – «Не читаєш, а їси – користі не буде» – стала девізом зібрання. Згодом потішив виступ емоційних, жвавих і непередбачуваних третьокласників, які декламували вірші «Звірячої абетки». Як відомо, сам Іван Андрусяк неодноразово був гостем БСШ №16, залишив чимало автографів і розповідав багато цікавого. Тож, діти, декламуючи вірші, тримали в руках літери, з яких усі потім склали прізвище автора. До того ж, учні продемонстрували й свої театральні здібності: глядачам випала нагода подивитися інсценізацію «Казочки про зайчика».

Цікавою була інформація й про те, що чимало віршів автора було покладено на музику, зокрема присутні в залі могли насолодитися прослуховуванням пісні «Мухомори» у виконанні Олега Кензова та поринути у світ дитинства під час виконання колискової ученицями школи в супровід пісні Тоні Матвієнко. Потішили й учні старших класів, які декламували вірші  І. Андрусяка рідною українською мовою та англійською. Відкриттям також стало те, що сам письменник займався й перекладацькою діяльністю. Учителі й учні продемонстрували нам фрагмент зі спектаклю Томаса Стернза Еліота.

Учасники клубу завершили засідання традиційним гімном клубу, побажали всім творчої наснаги й подякували за увагу. Викладачі БДПУ Ольга Іванівна та Ірина Едуардівна подякували Олені Володимирівні  Нюкало за таку чудову можливість відвідати засідання клубу, а ми ж, студенти-філологи, у свою чергу збагатилися новими знаннями, побачили, як вчителі проводять позакласну роботу з учнями, і, звісно ж, подякували за змогу завітати до творчої майстерні «Білої лілеї». Після зустрічі Олена Володимирівна продемонструвала «книжкове дерево», на якому були книги письменника, цікаві як за своїм оформленням, так і за змістовим наповненням.

Поринувши у світ фантазій і мрій, не хотіли покидати стіни школи. Для нас було честю побувати на такому засіданні, адже воно допомогло відкрити грані сучасної української літератури на прикладі творчості Івана Андрусяка, захотілося прийти додому й перечитати його твори. Ми переконалися, що творити дитячу літературу не так вже й легко. Кожен із нас виніс із цієї зустрічі головне: «Не читаєш, а їси – користі не буде»…

Ганна Назаренко,
студентка ІФСК  
Світлини автора