МАЙБУТНЄ ДЕРЖАВИ

Здавалося б, мріяти легко. Однак де ж тоді красива мрія, яка мобілізує українців? Немає… Деякі дослідники навіть констатують, що українці перестали мріяти. Інші кажуть, що мрії стали змілілими, приземленими – мрія про скасування Податкового кодексу, мрія жити, як усі, мрія про вступ до ЄЄС, про гідну зарплату, про круту тачку – це все одно, що не мріяти взагалі. А тепер давайте залишимо всі теоретичні міркування і спробуємо помріяти. Якою хочемо бачити нашу країну? Не через рік, не через 5, а через 50 – 100 років… Нехай ця мрія буде амбітною! Ось вона – наша Омріяна Україна. Це не молода, а древня країна з тисячолітньою історією та спадщиною. Вона – геополітичний лідер на просторі від центральної Європи до Уралу. Україна майбутнього здійснила стрімку модернізацію та перебудову усіх сфер соціального життя в напрямку до гармонізації та щастя людини.

Все ж таки давайте повернемось до реалій сьогодення. Процитую Валентина Борисова: «Майбутнє залежить від того, про що думають люди сьогодні». Україна у цьому році відсвяткувала свою 21 річницю незалежності. Наша країна пройшла важкий і тернистий шлях до суверенності. Давайте звернемося до історії, бо, як відомо, той хто не знає свого минулого не має шансів на щасливе майбутнє. З часів Київської Русі формувалась свідомість і менталітет нашого народу. Україна багато часу провела під гнітом різних імперій і держав, мова потерпала від несправедливих утисків, довгий час її називали «малороською», намагались підірвати християнську віру. Та все ж таки народ не зламали. Минуле вже нам не підвладне, але майбутнє залежить від нас. Саме від нас, від молоді!

Ми маємо різноманітне за своїми інтересами життя. Саме тому важливим є надання освіти молоді, яка буде давати нам практичні знання та навички для боротьби. Освіта молоді надасть впевненості і саме той інструментарій до соціальних культурних та політичних змін, які мають допомогти сучасній Україні. Молодь зможе поліпшити своє життя і життя наступних поколінь, вибрати правильний вектор орієнтації. Сучасні політики розривають країну на дві частини, одні прагнуть до Європи, інші – до Росії. А чи правильно це? На це питання, я думаю кожен знає відповідь.

Україна і досі є відносно ізольованою від міжнародної системи державою. І хоча вона є членом таких організацій як ООН, Рада Європи, ОБСЄ та СОТ, вона все ж залишається поза найважливішими економічними та безпековими блоками північної півкулі. На цьому тлі кожен крок, який наближує Україну до ЄЕС здається вигідним. Що ж, можливо, наша Мрія, з якої ми починали доповідь стане реальністю. Будемо сподіватися і прагнути до цього.

Хотілось би завершити словами П. Друкера «Для того, щоб мати майбутнє, необхідно зробити щось нове». Тож давайте прагнути, навчатися, розвиватися, мислити і, насамперед, любити свою рідну, могутню та незламну Україну!

Олена Жигула,

помічник ректора БДПУ