Архімедова сила уяви: як античний геній зважував світ і обчислював нескінченність

Як казав Архімед по п’ятницях – дайте мені склянку віскаря, і я тут усе переверну!!!

Протягом двох попередніх занять ми заглибились у непідвладну часу геометрію «Начал» Евкліда, де кожна теорема народжується з постулатів і аксіом, а сьогодні здійснили математичну подорож до античних Сіракуз, де під впливом Архімеда народилася наука про важелі, спіралі та нескінченність!

У черговий раз цього семестру у межах роботи математичного гуртка факультету ФМКТО БДПУ відбулися три захопливі заняття, присвячені постаті Архімеда, – фізика, математика і винахідника, чиє ім’я стало синонімом геніальності. Учасники поринули у світ науки, де математичні відкриття народжувалися з практичних завдань, а абстрактні ідеї втілювалися у конкретних механізмах.

Основну увагу було зосереджено на математичній спадщині Архімеда – від методу вичерпування та квадратури параболи до елегантної спіралі, що носить його ім’я. Здобувачі освіти дізналися про знамениту задачу із золотою короною та відкриття виштовхувальної сили, дослідили геометричну красу арбелоса та салінона, а також навчилися розуміти, як давньогрецький вчений підходив до трисекції кута за допомогою невсиса. Учасники навчились бачити зв’язок між теоретичною математикою та її практичним застосуванням – від важелів, що можуть «перевернути Землю», до обчислення об’ємів складних тіл обертання.

Окрема дискусія була присвячена поняттю нескінченності в античному розумінні, коли Архімед довів, що навіть кількість піщинок, потрібних для заповнення Всесвіту, можна обчислити. Учасники побачили, як давньогрецький математик оперував величезними числами задовго до появи сучасної нотації. Здобувачі зрозуміли, що закон Архімеда, диференціальні залежності та геометричні властивості кіл Аполлонія – це не просто абстрактні теореми, а живі інструменти пізнання, що служать людству вже двадцять три століття.

Особливо вразило учасників усвідомлення того, що найбільшим бажанням Архімеда було, щоб на його могилі зобразили кулю, вписану в циліндр – символ його улюбленого відкриття про співвідношення їхніх об’ємів. Заняття не лише показало силу математики у розумінні фізичного світу, а й надихнуло учасників на пошук краси в геометричних побудовах, гармонії у пропорціях і творчості в розв’язанні задач, що здавалися нерозв’язними.

Повна версія:

Цитування: Кудiнов М. Архімедова сила уяви. Як античний геній зважував світ і обчислював нескінченність / M. Kudinov. — Zenodo. — 2025. — DOI: 10.5281/zenodo.17566601

За матеріалами кафедри фізики, математики та методики навчання