Без мрії не родить жито, без мрії вода не шумить, без мрії не можна жити…

До ювілейного Дня народження 

Віри Бурназової

«Ніколи не зупинятися на досягнутому; не повторювати завтра того, що зроблено сьогодні; постійно шукати нові креативні ідеї; викликати звучання нової ноти» – це творче кредо Віри Бурназової, кандидата педагогічних наук, доцента кафедри теорії і методики навчання мистецьких дисциплін, заступника декана з навчально-методичної роботи факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету. Вона в центрі подій, які відбуваються на факультеті, в університеті, студентській громаді, у житті кожного викладача, а також у вирі суспільних реалій, що зумовлено не тільки посадою, професійними обов’язками, а й внутрішньою потребою, надзвичайною відповідальністю за будь-яку доручену справу.

Віра Бурназова народилася 31 травня 1968 року в місті Козелець Чернігівської області, чия земля неймовірно багата на працьовитих людей, мальовничі українські краєвиди, які надихають на творчість і заряджають на все життя позитивною енергією. Можливо, саме це сприяло зародженню в маленької дівчинки Віри бажання займатися музикою. Батьки підтримували цей інтерес донечки, оскільки в родині завжди народна пісня була святинею, яку берегли й передавали від дідуся до онуків.

Батьки, яких, на жаль, сьогодні вже немає на цьому світі, залишаються прикладом для Віри Володимирівни, як самовіддано працювати, творити добро, відчувати красу і справедливість; бути відвертою, щирою в стосунках з людьми; жити в правді, мирі та злагоді. І влучним у цьому випадку є народне прислів’я: «Який кущ, така й хворостина, які батьки, така й дитина».

Мрія дитинства – стати викладачем по класу фортепіано – почала втілюватися в життя ще в далекому 1983 році, коли, закінчивши з відзнакою 8 класів загальної середньої школи №1 і 7 класів дитячої музичної щколи, у п’ятнадцять років Віра стала ученицею Чернігівського музичного училища імені Л. Ревуцького. Після його закінчення вона три роки працювала в Козелецькій дитячій музичній школі викладачем по класу фортепіано.  

У 1990 році, приїхавши в гості до старшої сестри Олени, яка на той час після закінчення Київського інституту харчової промисловості вже працювала в Бердянську як молодий спеціаліст, Віра Володимирівна залишилася в місті на все життя. Тут вона зустріла своє кохання, народила донечку, закінчила Бердянський державний педагогічний інститут імені П. Д. Осипенко за спеціальністю «Початкове навчання та музичне виховання».

З 1995 року В. Бурназова працює в нашому університеті спочатку на посаді концертмейстра кафедри музичного виховання, а потім викладачем, доцентом, заступником декана з навчально-методичної роботи. Після закінчення аспірантури при БДПУ в 2010 році в спеціалізованій вченій раді Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова захистила кандидатську дисертацію «Розвиток виконавської самостійності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі інструментальної підготовки» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (науковий керівник – Дмитро Григорович Юник, дійсний член (академік) Міжнародної академії наук, доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії та історії музичного виконавства Національної музичної академії України).

Віра Бурназова постійно публікує у фахових виданнях результати своїх наукових пошуків, яких налічується більше 50. Крім того, видано одноосібну монографію «Виконавська самостійність музикантів-інструменталістів: зміст, структура і методика розвитку»; навчальний посібник «Історія світової художньої культури». Коло своїх наукових пошуків Віра Володимирівна пов’язує з дослідженням психофізіологічних піаністичних навичок студентів-музикантів.  

Віра Бурназова належить до тих щасливих людей, особистість яких завжди привертає увагу. У ній поєднано багато талантів: це і ставлення до професії, людей незалежно від їх статусу, бажання прийти на допомогу; жіночність і вишуканість, надзвичайний смак; вона вміє прикрасити будь-який захід своїми конструктивними ідеями, що надихають інших на творчість. 

Віра Володимирівна – справжня господиня, яка смачно готує, вміє пригостити; помічає родзинки чужих успіхів і може власними руками створити те, що дивує і радує колег, друзів, родину. Улюблені свята – Великдень, Новий рік, Різдво, які в сім’ї Бурназових відзначаються за традиціями Чернігівщини.

Як мудрого викладача, порадника, наставника, доброзичливу і завжди усміхнену людину шанують Віру Бурназову студенти та колеги.

Колектив факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв

Дорога Віро Володимирівно!

Сьогодні Ви святкуєте ювілейний День народження, коли, зазвичай, люди переконуються в швидкоплинності життя: багато зроблено, отримано безцінний досвід, але ще стільки планів, мрій, бажань, перспектив. Тому, безперечно, попереду у Вас, творчої особистості, завжди готової прийняти виважене, мудре й нетрадиційне рішення, – красиве і забезпечене духовно майбутнє!

З почуттям глибокої поваги ми відзначаємо, що вся Ваша трудова біографія, організаторський талант і здібності нерозривно пов’язані з рідною Аlma-mater, де Ви не лише здобули освіту, зустріли вірного коханого чоловіка, народили донечку, а й майже два десятиліття працюєте викладачем мистецьких дисциплін та останні роки заступником декана з навчально-методичної роботи. Вас заслужено шанують колеги, студенти, оскільки Ви вмієте сповна віддаватися справі.

Високо цінуємо Вашу працелюбність і компетентність, життєву мудрість і діловитість, а повсякденна турбота за людей, чуйність і доброзичливість у людських взаємовідносинах слугують прикладом для наслідування.

У Ваш золотий ювілей зичимо Вам, шановна Віро Володимирівно, міцного здоров’я, щастя, ласки від Бога на довгі літа! Нехай оминають Вашу оселю всі негаразди та незгоди, завжди поряд будуть добрі друзі й колеги, вдячні учні. Хай щедро сіється добром і достатком життєва дорога, наповнюється благополуччям Ваше сьогодення і майбуття. Нових вам творчих досягнень на мистецькій і викладацькій ниві!

Декан факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв та колектив деканату