Етика в час війни: огляд циклу вебінарів КЖЕ у розрізі професійної підготовки студентів

Сучасна журналістська освіта неможлива без постійного «звіряння годинників» із практиками, особливо коли йдеться про етичні виклики воєнного часу. Упродовж листопада  Комісія з журналістської етики (КЖЕ) за фінансової підтримки Європейського Союзу та Ради Європи провела серію вебінарів щодо протидії мові ворожнечі. До фахової дискусії традиційно долучилися й здобувачі освіти спеціальності С7 Журналістика Бердянського державного педагогічного університету.

Цей матеріал – спроба проаналізувати почуте та оцінити прикладну вартість запропонованих кейсів для нашої академічної спільноти.

Актуальність проблематики

Організатори заходів обрали стратегічно правильний підхід: не розглядати мову ворожнечі як абстрактне поняття, а декомпозувати його на три найбільш чуттєві для українського суспільства теми: ідентифікація загрози, стигматизація постраждалих від війни (ВПО та ветеранів) та гендерні стереотипи.

Для всіх присутніх загалом та здобувачів освіти зокрема це стало можливістю побачити, як «сухі» рядки Кодексу етики трансформуються в реальні інструменти інформаційної гігієни.

Аналіз ключових кейсів

1. Як «ловити» мову ворожнечі на ранньому етапі: методологія розпізнавання (спікерка – Ліна Кущ, членкиня КЖЕ, перша секретарка Національної спілки журналістів України).

Перший вебінар мав на меті пояснити ключові ознаки мови ворожнечі і дати чіткий інструментарій щодо її уникнення. Сильна сторона підходу спікерки до розкриття теми – чітке розмежування образливої риторики (є поганим тоном, але не порушенням) і власне мови ворожнечі (закликає до дискримінації групи).

• Цінність для студентів: отримання чек-листа для самоперевірки тексту. Це прикладний інструмент, який можна використовувати вже зараз у процесі написання курсових проєктів, наукових розвідок чи журналістських матеріалів.

2. ВПО та ветерани: між співчуттям та професійністю (спікерка –Діана Дуцик, членкиня КЖЕ, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації»).

Найскладнішою для опрацювання темою стала взаємодія з чутливими групами. Діана Дуцик акцентувала на небезпеці «емоційних гойдалок» – від героїзації до віктимізації – і продемонструвала на прикладах, як легко журналісти (навіть несвідомо) грають на руку пропаганді: то перехвалюють («надлюди»), то жаліють («зламані долі»). Обидва підходи однаково шкідливі.  Матеріал від спікерки довів, що патріотична позиція журналіста не має підміняти професійні стандарти.

• Цінність для студентів: отримання конкретних порад, як добирати лексику і як ставити запитання, аби не травмувати героїв публікацій та аудиторію.

3. Гендерна оптика (спікерка – Ольга Білоусенко, керівниця дослідницького відділу Львівського медіафоруму, медіадослідниця).

Третій блок стосувався гендерної рівності. Ольга Білоусенко навела «свіжу» статистику, яка свідчить про системність прояву сексизму в українських медіа, й показала типові пастки (наприклад, коли про захисників України говорять винятково в чоловічому роді, стираючи з картини десятки тисяч жінок-військовослужбовиць).  Ключова теза авторки – медіа не просто віддзеркалюють реальність, вони її конструюють.

• Цінність для студентів: отримання простого, але дієвого алгоритму, як реагувати, коли співрозмовник транслює сексизм, і як самому не підсилювати стереотипи – від фемінітивів до збалансованого цитування. Для майбутніх фахівців це інструкція, як зберігати баланс думок, не перетворюючись на трибуну для дискримінації.

Чому цей цикл вебінарів вартий уваги викладачів та студентів?

Практикоорієнтованість. Матеріали базовані на «свіжих» прикладах воєнного часу.

Доказовість. Спікерки спираються на моніторинги та дослідження, а не лише на власну думку.

Доступність. Записи вебінарів є у відкритому доступі, що дозволяє використовувати їх як допоміжний матеріал під час лекційних та семінарських занять.

Серія вебінарів від КЖЕ – це якісний контент для поглиблення знань, підвищення кваліфікації. Залученість здобувачів освіти Бердянського державного педагогічного університету до участі в таких заходах свідчить про інтеграцію нашого закладу в загальноукраїнський професійний контекст.

Богдан Онищук,
здобувач 1 курсу
спеціальності С7 Журналістика