Формування професійної компетентності майбутнього вчителя-дефектолога

12 березня 2021 року відбулася підсумкова конференція з педагогічної практики в спеціальних закладах студентів 305 СО та 306 СО груп спеціальності 016 спеціальна освіта факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти.

У теплій, дружній атмосфері учасники заходу ділилися своїми враженнями про результати педагогічної діяльності; демонстрували презентації, відеозвіти, підготовлену власними руками наочність для проведення корекційних занять.

Виступи здобувачів вищої освіти про перші самостійні кроки у ролі вчителя-дефектолога засвідчили про сформованість у них адекватної професійної самооцінки, націленість на розвиток своїх професійно значущих якостей, готовність до самовдосконалення.

Теплі і щирі слова цього дня прозвучали від студентів на адресу викладачів кафедри прикладної психології та логопедії БДПУ; педагогічних колективів закладів освіти, на базі  яких вони проходили практику.

З метою виявлення стану організації практичної підготовки майбутніх фахівців-дефектологів Наталією Кедою, керівником практики, було проведено анкетування студентів 305 СО та 306 СО груп ФДССО. Усього в анкетуванні брало участь 27 здобувачів вищої освіти.

Перше питання анкети «Чому ви обрали професію вчителя-дефектолога?» дозволило виявити мотиви вибору студентами майбутньої професії.  Провідним мотивом для майбутніх корекційних педагогів є суспільна значущість професії, бажання допомогти дітям з особливими освітніми потребами пристосуватися до соціуму (63 % відповідей). 44 % студентів упевнені, що можуть реалізувати свої творчі здібності до педагогічної професії. Вважають професію вчителя-дефектолога престижною та сподіваються досягти високого становища у майбутній діяльності 19 % опитаних. При цьому 53% опитаних самостійно прийняли рішення про вибір професії, 47 % – вибрали професію за порадою батьків.

Друге питання «Як Ви оцінюєте свою підготовку до педагогічної практики в спеціальних закладах освіти?» спрямоване на самооцінку студентами рівня сформованості спеціальних (фахових, предметних) компетентностей. 74 % опитаних задоволені власним рівнем підготовленості до педагогічної діяльності вчителя-дефектолога; частково задоволені – 26% студентів; незадоволених – 0 %.

На запитання «Яких знань, умінь і навичок Вам не вистачало для успішного проходження практики?» студентами були визначені прогалини у підготовці до майбутньої професії. Відчувають труднощі у веденні документації 33 % респондентів. Для успішного проходження практики бракує досвіду роботи з дітьми 52 % опитаних та 37 %  студентів не вистачає досвіду роботи з батьками. 3 % (одним респондентом) зазначено недостатній рівень знань з дисциплін професійної підготовки. Недостатній розвиток окремих особистісних якостей (уміння стримувати емоції, терплячість) відчувають 22 % студентів. 6 % опитаних зазначають недостатній рівень сформованості вміння застосовувати теоретичні знання на практиці.

Аналіз результатів анкети на запитання «Що сподобалось Вам найбільше під час практики?» дозволив зробити висновок про загальне позитивне ставлення до обраної майбутньої професії. На жаль, у статті неможливо процитувати усі схвальні відгуки здобувачів вищої освіти про результати практики. Поділюся лише однією з багатьох позитивних відповідей студентки: «Мені сподобалося проводити заняття з дітьми з особливими освітніми потребами; бачити зацікавленість та бажання в очах дітей дізнатися більше про навколишній світ. Упродовж практики я мала змогу відкрити свій творчий потенціал та зрозуміти, що бути вчителем-дефектологом – моє призначення! Я ОБОЖНЮЮ СВОЮ ПРОФЕСІЮ!»

Наталія Кеда,

старший викладач

кафедри прикладної психології та логопедії та логопедії