Крок до електроніки нового покоління: дослідження

7 квітня 2026 року на веб-порталі видання «Physica B: Condensed Matter» стало доступним дослідження, співавторкою якого є проректорка з наукової робтоти Бердянського державного педагогічного університету Яна Сичікова.

Про оприлюднення статті «Пористий кремній як сумісний буфер для гетероепітаксії 3C-SiC/Si» пані Яна повідомила на своїй сторінці у Фейсбук.

За її словами, основна проблема тут в «обмеженості» кремнію – основного матеріалу всієї сучасної електроніки. І виявляється вона саме в потужних та високотемпературних приладах, що надважливі для авіації, металургії, енергетики (і атомної, і теплової), видобутку, автомобільної індустрії …

Тобто не тільки для розвитку, а і для підтримки існуючого рівня життя населення.

Ще ближче до повсякденних потреб: «Телефони, комп’ютери та електромобілі стають дедалі потужнішими, але традиційні кремнієві чипи під час роботи на високих потужностях починають перегріватися і втрачати ефективність».

Серед авторів роботи:

• Андрій Ревенко, Домінік Дулеба,  Роберт П. Джонсон, співробітники Університетського коледжу Дубліна, Ірландія;
• Яна Сичікова, БДПУ;
• Марина Конухова та  Анатолій І. Попов, Інститут фізики твердого тіла, Латвійський університет;
• Nadezda Kongi, Інститут хімії, Тартуський університет, Естонія.

Така міжнародна співпраця конвертувалась у рішення – використання карбіду кремнію. «Він чудово проводить тепло, витримує колосальні напруги та може працювати в екстремальних умовах».

Іще ближче до повсякдення: «це ще один маленький лабораторний крок для масового виробництва електроніки нового покоління: надміцні сенсори, медичні імплантати та потужніша електроніка». Ці результати «розширюють перспективи їх масштабованого застосування у високотемпературних датчиках, MEMS/NEMS-пристроях та силовій мікроелектроніці».

До того ж, рішення науковців «виявилося набагато простіше і дешевше, ніж використовувати дорогі багатошарові альтернативи з рідкісних металів».

Проєкт дослідження фінансувався Міністерством освіти і науки України та мав часткову підтримку проєктом співпраці між Латвією та Україною «Синтез і дослідження нових оптичних матеріалів для новітніх застосувань» LV-UA/2025/12.

«Physica B: Condensed Matter» – журнал, матеріали якого «охоплюють всю фізику конденсованих факторів, включно з теоретичними, обчислювальними та експериментальними дослідженнями». Видання фокусується на дослідженнях наноструктур, наноматеріалів, вивченні оптики, квантових матеріалів тощо.

Стаття доступна за посиланням: https://doi.org/10.1016/j.physb.2026.418626 .

За матеріалами фейсбук-сторінки Яни Сичікової