Нема права промовчати

Найперше, прошу вибачення в доктора технічних наук, професора Бердянського державного педагогічного університету Віталія Межуєва, бо просив же – не афішувати його вчинку. А я не втримався й розповідаю, бо все-таки подумав, що не маю ніякісінького права не повідомити, що учора Віталій Іванович від себе та своєї родини перечислив на рахунок «Наших Атлантів» для придбання тепловізора бійцям добровольчих батальйонів у с. Піски дві тисячі гривень!

Нині професор Межуєв за запрошенням Університету Малайзії штату Паханг читає цикл лекцій та організовує там сумісні з БДПУ наукові дослідження… Проте душею й помислами завжди залишається з нами, з університетом, Бердянськом, рідною серцю Україною…

Коли ми через електронну пошту обмінялися новорічно-різдвяними привітаннями, я коротко розповів Віталію Івановичу про наші клопоти-тривоги, чим живуть й переймаються «Наші Атланти» сьогодні, як воюють на фронті випускники нашого університету… От і вирішив професор Межуєв долучитися до нашої спільної благородної справи: «Був радий хоч чимось допомогти. Я й досі не можу повірити що в Україні – війна, а наші колишні студенти захищають країну. Героям Слава!».

Щиро вдячні Вам, пане Віталію, Вашій родині за те, що Ваші серця б`ються в унісон із мільйонами сердець правдивих українців.

Степан Герилів
«Наші Атланти»

На світлинах: професор БДПУ
Віталій Межуєв в Університеті та в Малайзії