Політика відкритої науки університету: стан реалізації та перспективи на майбутнє

Сьогодні з великою гордістю звітувалася на засіданні Вченої ради БДПУ про результати реалізації нашої політики відкритої науки:

Презентація: https://doi.org/10.5281/zenodo.17734923

Бердянський державний педагогічний університет є учасником проєкту Open4UA, спрямованого на трансформацію та реформування відкритої науки у системі вищої освіти України.

Ми підтримуємо європейські ініціативи та міжнародні стандарти: #CoARA, #DORA, нещодавню Стокгольмську декларацію, Європейську хартію дослідників та Кодекс поведінки щодо найму дослідників.

Минулого року університет затвердив Політику відкритої науки, яка включає три ключові документи:

• Стратегію (https://doi.org/10.5281/zenodo.15007508)
• Дорожню карту (https://doi.org/10.5281/zenodo.15007421)
• Перспективний план на 2025 рік (https://doi.org/10.5281/zenodo.15011043)

Плани на 2025 рік були структуровані у 20 вкрай амбітних задач, кожна з яких передбачає комплекс заходів – від розвитку інфраструктури до управління даними.

Цьогоріч у межах Open4UA ми провели мапінг стану впровадження відкритої науки через самоаналіз університету. Мапінг показав достатньо зрілий стан інституційної відкритості: у нас є політики, система управління даними, розвинені відкриті платформи, активна наукова комунікація.

Водночас, у своїй доповіді я намагалася бути максимально чесною і свідомо наголошувала на проблемних моментах. Ми маємо прогалини, які потребують системної роботи: інфраструктура, практична реалізація політик, захищене зберігання даних, підтримка викладачів і аспірантів, розвиток відкритої освіти.

Але понад усе для мене в пріоритеті стоїть формування культури відкритості. Без культури жодні регуляції чи документи не спрацюють. Над нею потрібно працювати щодня.

Говорячи про культуру, я виходжу з ширшого розуміння відкритої науки. Це не лише про відкритий доступ чи дані. Це, перш за все, про комунікацію з громадами, суспільством, стейкхолдерами, органами влади. Це про те, для кого і разом з ким ми створюємо знання. Адже знання мають бути не тільки створені, а й пояснені зрозумілою мовою, доступні всім, хто їх потребує.

Наука має бути відкритою, чесною та відповідальною. Ми маємо ставити собі просте запитання: навіщо ми створюємо знання і який вплив вони мають для загального блага?

Крім того, ми дотримуємося не лише принципів FAIR, але й принципів CARE, адже для нас відповідальність, етична безпека та принцип “не нашкодь” є фундаментальними. У цьому університет задає глобальну рамку, яка, на мою думку, має стати національним пріоритетом.

Саме з цією логікою ми рухаємося вперед у розвитку відкритої науки в БДПУ з вірою в те, що відкритість і відповідальність робить університети сильнішими, а суспільство стійкішим.

Я пишаюся нашою університетською спільнотою Бердянський державний педагогічний університет, яка навіть у складних умовах переміщення щодня доводить, що «університет без стін» – це не метафора, а реальна модель стійкості, відкритості й служіння суспільству.

Проректор з наукової роботи Яна Сичікова