Посттравматичний світ: адаптація, резилієнс, трансформація

Як жити після травми? Чи можливо не просто вижити, а стати сильнішим? Ці питання стали ключовими на освітньому інтенсиві «Посттравматичний світ: адаптація, резилієнс, трансформація», організованому Радою молодих учених факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв БДПУ. Спікеркою виступила Катерина Сапранкова, асистентка кафедри психології, членкиня РМУ ФППОМ.

Під час зустрічі учасники занурилися в глибинні психологічні процеси, які відбуваються з людиною після зіткнення з травматичним досвідом. Спікерка розкрила три ключові траєкторії посттравматичного буття: адаптацію як гомеостатичний механізм, резилієнс як здатність зберігати цілісність під тиском і трансформацію як якісне перетворення особистості.

Найбільшу зацікавленість викликала дискусія про п’ять сфер посттравматичного зростання. Учасники розмірковували про парадокси травми: як вразливість стає джерелом справжньої сили, як біль може привести до нового сенсу й чому надія має бути не ілюзорною, а реалістичною.

У результаті дійшли висновку, що психологічна допомога в посттравматичний період має ґрунтуватися на створенні безпечного простору, повазі до часу відновлення та підтримці соціальних зв’язків. Адже головне не те, що з нами сталося, а те, ким ми стаємо в процесі подолання, і чи зберігаємо здатність залишатися живими, вразливими й сильними водночас.

За матеріалами Ради молодих учених ФППОМ БДПУ