Реєстр збитків для України: як працює механізм майбутніх компенсацій

Як зафіксувати шкоду, завдану війною? Куди звертатися постраждалим і які документи можуть підтвердити завдані збитки? Що відбувається із заявою після її подання до міжнародного Реєстру збитків для України та чи стане вона підставою для майбутньої компенсації? Саме ці та багато інших практичних питань стали предметом онлайн-лекції «Міжнародний Реєстр збитків для України як перший крок до компенсації шкоди, завданої російською агресією», до якої долучилися здобувачі освіти та викладачі Бердянського державного педагогічного університету.

Захід відбувся за ініціативи кафедри соціальної роботи та інклюзивної освіти. Спікером став Ігор Караман – доктор права, юридичний радник міжнародного Реєстру збитків для України, який безпосередньо працює з питаннями, пов’язаними з діяльністю Реєстру.

Лекція дала  можливість отримати інформацію безпосередньо від фахівця та краще зрозуміти, як функціонує один із ключових елементів майбутнього міжнародного компенсаційного механізму для України. Учасники дізналися, чому було створено міжнародний Реєстр збитків для України, які завдання він виконує, які категорії заяв приймає та які особливості подання заяв.

Особливу увагу приділили практичним аспектам, з якими може зіткнутися людина, яка вирішила подати заяву до цього Реєстру. Йшлося про категорії заяв для фізичних осіб, вимоги до заяв, особливості підтвердження завданої шкоди та документи, які можуть бути використані під час подання заяви. Дізнатися більше та подати заяву можна на вебсайті Реєстру.

Не менш важливою частиною зустрічі стала відкрита розмова зі спікером. Учасники мали можливість поставити запитання, які виникають у тих, хто безпосередньо постраждали від війни.

Для майбутніх фахівців соціальної сфери така інформація має не лише теоретичне, а й безпосереднє практичне значення. Адже соціальна робота в умовах війни передбачає не тільки психологічну чи соціальну підтримку постраждалих, а й розуміння механізмів захисту їхніх прав та доступу до відповідних інституцій.

Лекція відбулася в межах освітньої компоненти «Інноваційні моделі надання соціальних послуг» освітньо-професійної програми «Поствоєнна соціально-психологічна реінтеграція».

Захід також сприяв реалізації Цілей сталого розвитку, зокрема ЦСР 4 «Якісна освіта», ЦСР 10 «Скорочення нерівності», ЦСР 16 «Мир, справедливість та сильні інституції» та ЦСР 17 «Партнерство заради стійкого розвитку».

Такі зустрічі допомагають поєднувати академічні знання з реальними викликами сьогодення та формувати у майбутніх фахівців розуміння того, як професійні знання можуть бути застосовані для підтримки людей, які постраждали від війни.

Асистентка кафедри соціальної роботи та інклюзивної освіти,
кураторка Школи лідерства Алла Мельничук