“Розширювати свої культурні і професійні горизонти”:семінар від Ради молодих учених СГФ

26 березня Рада молодих учених соціально-гуманітарного факультету Бердянського державного педагогічного університету провела семінар для здобувачів освіти.

Темою стало питання, що, напевне, постає перед кожним і кожною: “Для чого студентам потрібна наукова діяльність?”

Спікер заходу – Олексій Короткий, голова РМУ факультету, асистент кафедри історії та філософії БДПУ.

Пан Олексій розповів про поширені причини, чому студенти не хочуть займатися науковою діяльністю: “не приносить грошей, нових можливостей”, “забирає багато часу, не дає швидких результатів”, “гуманітаристика не має практичного застосування” і “складно”.
Проте спікер наводить декілька аргументів, щоб розпочати наукову діяльність:
– наука формує раціональний спосіб мислення;
– “побачити приховані взаємозв’язки”;
– розширення кар’єрних можливостей;
– поглиблення своїх фахових знань;
– корисні знайомства.

Отже, найпоширенішими міфами про наукову роботу, на думку пана Олексія, є відсутність можливостей для кар’єрного зростання та відсутність грошового заохочення дослідників.
У своєму виступі промовець перелічує можливості безкоштовного навчання та досліджень закордоном:
– Thesaurus Poloniae (учасник/ця програми Junior отримує 3500 злотих на місяць);
– Зимова школа Східноєвропейських студій Варшавського університету (навчання у Польщі, “широке коло проблем історії і культури центральної та східної Європи”);
– Fulbright Research and Development Program та Fulbright Scholar-in-Residence Program (стажування, гранти, проведення досліджень в університетах США).
Назвали також і стипендіальні можливості в Україні. Фінансова підтримка під час навчання може здійснюватись через Президентську стипендію (від 4 000 до 7 000 гривень на місяць), стипендії Кабінету Міністрів України (до 4 000 гривень для студентів і аспірантів) та через Іменну академічну стипендію Верховної Ради України (3 320 гривень).
Дослідникам/цям також може бути доступна і Стипендія Єнського університету імені Фрідріха Шиллера – для бердянських студентів-філологів.
Студентські публікації також стають додатковим балом для рейтингу здобувачів/ок освіти університету, що впливає на нарахування академічних стипендій.
Один із міфів про обов’язкові грошові витрати дослідників/ць на наукову діяльність спростовує запропонований паном Олексієм перелік видань із безкоштовною публікацією матеріалів: “Зовнішні справи”, “Economic forum”, “Philosophy, Economics and Law Review”, “Law Human Environment”, “Юридичний часопис”, “Економіка, підприємництво, менеджмент” і “Міжнародний філологічний часопис”.

А практичне застосування студентських наукових пошуків наявне у таких проєктах:
– створення аудіозбірень діалектних записів @project_r.i.d
– віртуалізації об’єктів історико-культурної спадщини;
– формування баз даних інтерв’ю, як-от студентський волонтерський науковий проєкт “Харків’яни на фронтах АТО”.

Як долучитися до наукової діяльності в БДПУ? Існує декілька шляхів:
– можна звернутися до куратора/ки академічної групи, до голови Ради молодих учених факультету чи до заступника/ці декана факультету з наукової роботи;
– наукові гуртки університету;
– сайт БДПУ (розділ “Наукова робота”);
– сторінка РМУ в соцмережі Фейсбук.

Сьогодні маємо такий широкий спектр можливостей для наукової активності студентів/ок та їх підтримки. Рада молодих учених соціально-гуманітарного факультету закликає долучатися до дослідницької спільноти!

Дарʼя Кізілова