Соціальні медіа в Україні – сповіщаючи про війну

Мені пощастило взяти участь у Семінарі для молодих журналістів і медіадослідників «Соціальні медіа та висвітлення війни в Україні», що зараз проходить в Києві (з 5 по 7 жовтня 2015 року), організованого Міжнародним центром журналістики та комунікаційних наук Вільного університету Берліна у співпраці з Академією Української Преси в Києві та фінансується Міністерством закордонних справ ФРН.

Учора був перший день панелей, на яких обговорювалися питання війни і висвітлення конфлікту, а також журналістські стандарти в соціальних медіа, політичні комунікації, комунікаційні технології,  «мова ворожнечі» і багато-багато інших не менш релевантних тем.  Учасник 1 панелі, представник Посольства Німеччини в Україні Маттіас Конрад обумовив актуальність окреслених питань: «Анексія Криму РФ, військові дії спричинили гостру потребу обговорити ці проблеми… Війна в першу чергу ставить під сумнів правду та істину… Війна медіа або інформаційна війна – це ті терміни, які змушують задати запитання: чи не є медіа учасниками війни?». Також він зазначив, що у цьому році Німеччина на подібні проекти підтримки медіа та громадськості Україні виділила 5 млн. євро. Проф., доктор Клаус Бек (Вільний університет Берліна) наголосив на тому, що соціальні медіа сьогодні – це ті ЗМІ, які не мають журналістських стандартів. Григорій Асмолов (Лондонська школа економіки та політичних наук) розкрив питання краудсорсінга як технології отримання і використання людських ресурсів для досягнення певних ідеологічних чи комерційних цілей. Доктор Анна Літвіненко (Вільний університет Берліна) пояснила особливості висвітлення військових дій на тих територіях, які безпосередньо задіяні в конфлікті. PhD Дарія Орлова (заступник директора Могилянської школи журналістики) запропонували результати контент-аналізу трьох українських медіа в 2014 році (ТСН 1+1, газет «Сегодня» та «День») щодо використання специфічної стилістично-забарвленої лексики на означення конфлікту, військових, біженців з Донецької та Луганської областей тощо.  Приємним є той факт, що в основній більшості випадків, за словами медіадослідниці, ЗМІ намагалися використовувати нейтрально забарвлені слова, тобто прагнули висвітлювати ситуацію об’єктивно.  На завершення 1 панелі учасники семінару мали можливість подискутувати з приводу дотримання\не дотримання журналістських стандартів, питань етики українських ЗМІ разом із засновником видання «Дзеркало тижня» Володимиром Мостовим, Головою Фонду Генріха Бьолля в Києві Сергієм Сумлєнним та Дарією Орловою. Спікери після палкого обговорення питань моралі, етики та позиції журналіста-професіонала та журналіста-громадянина зійшлися на тому, що необхідно створювати матеріали правдиво за будь-яких умов і бути чесними зі своїми читачами. Зокрема, Володимир Мостовий зазначив: «Елементарні критерії (для журналістів – прим. авт.) – писати правду, не приховуючи помилок нашої сторони». Хочеться зауважити, що, нажаль на сьогодні не всі українські медіа розуміють необхідність такої принципової позиції, і, можливо через це, втрачають довіру своєї аудиторії. Сергій Сумлєнний наголосив на тому, що медійники повинні бути чесними контекстуально, тобто вміти аналізувати оточуючий світ і не представляти вибіркову картину реалій.

Перший день семінару завершився о 17.00, проте комунікації і дискусії з приводу медіа, стану української та німецької журналістики, журналістської освіти тривали між participants до пізнього вечора. Хочеться подякувати організаторам воркшопу за шанс обговорити такі важливі сьогодні питання, а також за  можливість отримати величезне задоволення від спілкування з журналістами-практиками і науковцями зі всього світу. Далі буде…

Ксенія Лукач,
старший викладач кафедри соціальних комунікацій ІФСК БДПУ

Світлини – від автора