У слові рідному – душа народу

Інтерв`ю

Україна пережила велику кількість перешкод до жаданої незалежності, не раз їй змінювали назву, хотіли знищити, стерти всі думки українському народу про свою суверенну та соборну державу. Єдине, що врятувало нас, що понищило плани ворогів є рідна українська мова. Слово, яке від колиски супроводжує по життю. Що змінилось в суспільстві по відношенню до рідної мови? В чому її таємнича міць? На ці та інші питання я побесідував з кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри української мови та методики викладання фахових дисциплін Світланою Миколаївною Глазовою:

– Вдячний Вам, що Ви погодились на інтерв’ю. Світлано Миколаївно, українська мова піддавалась лінгвоциду за каденції Януковича. Наскільки кардинально змінилась ситуація після Революції Гідності?

– У Бердянську докорінно ситуація, на жаль, не змінилась. Однак позитивним є те, що недавно я була з дитиною на конкурсі у Києві і там всі намагаються розмовляти українською, навіть якщо і не чистою.

– Україна – багатонаціональна країна. Чи вважаєте Ви за потрібне збільшити кількість державних мов?

– Ні, звісно, бо кожна країна в деякому аспекті багатонаціональна, однак національною мовою в нас є лише одна, мова нашого етносу.

– Пані Світлано, існують люди, які часто використовують фразу: «Хоч я живу в Україні, але не обов’язково володіти українською». Наскільки ця думка хибна?

– Як філолог, я стверджую, що думка є хибною. Але все залежить від виховання майбутніх поколінь. Якщо у майбутньому всі будуть не тільки розмовляти українською, але й мислити нею, то, звісно ж, ми виховаємо патріотичну націю.

– Солов’їну забороняли 134 рази, однак вона все-таки гідно квітне на тлі своїх «сестер». В чому її секрет?

– Українська є мелодійною на рівні з італійською, не менш різноманітною за французьку, а при порівнянні з російською можна зауважити, що на відміну від неї, в нашій мові 5 слів можуть означати одне, тобто відкривати багатогранність його значення.

– Історично склалось так, що тривалий час Україна була розділена між різними державами. Наскільки їх культури вплинули на українську, цей історичний процес стимулював розвиток нашої мови чи завдавав їй шкоди?

– Звісно, зашкодив. Знання великої кількості мов, безумовно, тільки покращує розвиток і лексичний склад людини, але українська мова під впливом інших культур, а, відповідно, і мов дійсно забруднилась.

– Світлано Миколаївно, на превеликий жаль, більшість українців згадує про важливість мови лише на свята, приурочені їй. Що може змінити дану ситуацію?

– Все залежить від того, як це поєднується в собі. Все починається з сімейних мовних традицій, тобто виховання любові до рідної мови в родині. Пізніше, але не менш важливіше, є те, щоб у дитсадках та школах українською спілкувались не лише на заняттях. Все зміниться, якщо ми зможемо з самого дитинства виховувати любов та повагу до свого коріння, народу, мови.

Із доцентом Світланою Глазовою
розмовляв Сергій Біленький
студент-журналіст БДПУ,
практикант «УС»