Виховна сила танцювального інтенсиву

Танцювальний інтенсив для студентів-хореографів — це не лише години виснажливих репетицій та вдосконалення техніки. Це шлях формування митця, який розуміє глибину своєї культури. Програма виховної роботи цього сезону (в рамках танцювального інтенсиву, який відбувався з 16 по 22 березня 2026 року в м. Дрогобич Львівської області) стала справжнім інтелектуальним та емоційним зануренням у спадщину геніїв — Тараса Шевченка та Івана Франка.

Розпочався виховний блок в актовій залі Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка за запрошенням доцента кафедри вокально-хорового, хореографічного та образотворчого мистецтва, кандидата мистецтвознавства Петра Фриза. Концертний захід, присвячений творчості Тараса Шевченка, задав високу планку для всього інтенсиву. Студенти мали змогу відчути музичність Шевченкового слова, побачити тематичні вокальні, поетичні та хореографічні номери.  Для митців це надзвичайно важливо, адже вміння чути внутрішній ритм поезії та перекладати його на мову тіла — ознака найвищої майстерності. Атмосфера академічної зали виховувала сценічну культуру та етичне ставлення до виконання класичних творів. Приємно було бути запрошеними гостями на даному заході.

Наступним кроком стало знайомство з візуальною мовою генія. У Zenyk Art Gallery в м. Львів студенти-хореографи разом з доцетками кафедри хореографії та фітнесу Юлією Скибою та Юлією Тараненко відвідали концептуальну виставку «ВІН: Тарас Шевченко. Художник», організовану спільно з Національним музеєм Тараса Шевченка. Побачити 58 живописних і графічних творів — від академічного офорту до експериментальних композицій — означало для майбутніх хореографів відкрити Шевченка як митця європейського масштабу. Ми аналізували, як його візуальні рішення, гра світла та ліній резонують із сучасними мистецькими практиками. В чарівному мистецькому просторі та атмосфері, яка надихає, вийшло пропрацювати невеличкий перформанс. Це виховує у студентів здатність створювати не просто танець, а цілісну візуальну картину на сцені.

Фінальним акордом виховної подорожі став візит до Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі». Садиба батьків Івана Франка, музей та художньо-меморіальний комплекс «Стежка Івана Франка» стали місцем сили для кожного учасника танцювального інтенсиву. Споглядаючи скульптурну композицію «І. Франко і світова література», студенти усвідомили масштаб впливу українського слова на світ. Прогулянка Франковими стежками допомогла переключити фокус із технічних завдань на внутрішній пошук натхнення в природі та історії. Це виховання поваги до коріння, без якого неможливий зріст сучасного артиста. Дякуємо за таку можливість доценту Петру ФРИЗУ.

Отже, виховна робота довела, що сучасний хореограф — це не «виконавець рухів», а інтелектуальна особистість. Через музику, живопис та історію ми заклали фундамент для нових творчих пошуків. Ми переконалися, щоб бути сучасним на сцені, треба знати та відчувати своє минуле.

Дякуємо ректору Бердянського державного педагогічного університету професору Ігорю Богданову за унікальну можливість залучитись до очного освітнього та виховного процесу з майбутніми фахівцями хореографії. Дякуємо ректору Дрогобицького державного педагогічного університету професору Бодак Валентині за гостинність, аудиторії, живе спілкування.

За матеріалами кафедри хореографії та фітнесу