Я донор – я дарую життя!

Студентська рада БДПУ долучилася до організації цікавої акції

Найважливіше, що є в світі – це людське життя, адже воно дуже крихке. Коли життя знаходиться на грані, то йому (життю) потрібна допомога. В рамках акції «Тиждень милосердя» пройшов день зі збору крові „Я донор – я дарую життя!”, і одним із його організаторів стала й Студентська рада нашого університету.

Все розпочалося о сьомій ранку 6 березня. Спочатку було лишень четверо сміливців у черзі для здачі крові. Думалось, що ні до кого не дійшла інформація про акцію. Але милий молодий чоловік сказав, що ще не вечір, й усе вийде. Поки чекали напливу людей, вирішили подивитися, через що мають пройти донори. Мила жіночка-медсестра запропонувала екскурсію по станції переливання крові. Виявилось, що здати кров – це не так просто. Тут ціла процедура!

Спочатку майбутній донор повинен прийти до реєстратури. Там гарні дівчатка, не дивлячись на таку ранню годину, записують ваші паспортні данні та питають, що саме ви хочете здати: кров чи плазму? Потім відправляють до первинного кабінету. Там у вас візьмуть кров із пальця на аналіз для перевірки групи. Тим часом, ви п’єте гарячий чай із печивом, бо скоро у Вас візьмуть майже половину літра крові! Коли лабораторія дає згоду, доброго самаритянина, тобто Вас, відправляють на останню перевірку – до терапевта, котрий проводить огляд, а вже після цього вас відправляють до кабінету здачі крові.

На Бердянській Станції переливання крові є 2 операційні: одна для забору крові, інша – для плазми. Чим здача плазми відрізняється від здачі крові? У першому випадку, кров , після відділення від неї частини плазми, тут же вливається назад в організм донора. Плазму можна здавати 6-12 разів на рік з інтервалами не менше 2-х тижнів. А цільну кров – не більше 4-5 разів на рік з інтервалами в 2-3 місяці. Після 5-и регулярних кровоздач , краще зробити перерву на 3-4 місяці. Плазма відновлюється протягом декількох днів. Процес її вилучення займає близько 40 хвилин, а забір крові – 10-15 хвилин. Однак загальний час, який знадобиться донору провести в медичному закладі, в першому випадку складе близько 2 годин , в другому – близько години.

Головний лікар Станції переливання крові Михайло Іванович Карий розповів нам, що кожного року вони повинні приймати саме 5850 донорів, із розрахунку на Бердянський район. У екстрених випадках, коли не вистачає крові, увесь персонал станції, а це 68 людей, виходять на роботу. Тоді йдуть у хід усі способи: дзвонять вже знайомим донорам, звертаються до громадян по телебаченню та, якщо треба, самі здають кров. «Раніше, у часи радянського союзу, влаштовували виїзні дні на заводах. І все було добре. – розповідає Михайло Іванович. – А зараз тільки медичний коледж іноді організовує походи для здачі крові. Коли до мене прийшли організатори «Тижня милосердя», я був дуже радий! Мені принесли подарунок на блюдечку з блакитною облямівкою! Я щасливий, що саме перед святами організували цю акцію, бо після святкування лікарні найбільше потребують кров. Я радо працюватиму з Молодіжною радою та Благодійною організацією «Бердянськ – Добре серце». Такі дні треба робити частіше, наприклад, 14 липня у День донора, або приурочити до дня міста».

Щоб стати Почесним донором України, треба безоплатно здати кров у кількості 40 разових максимально допустимих доз, або плазму крові – в кількості 60 разових максимально допустимих доз. Незалежно від часу здачі, громадянин автоматично отримує статус Почесного донора України.

Дуже добре, що бердянці відкликнулись на акцію, і більше тридцяти з них у рамках акції «Тиждень милосердя» здали свою кров та плазму. Тут потрібно подякувати Молодіжній раді , відділу сім'ї , молоді та спорту , а також БФ " Бердянськ – добре серце" та тим, хто не залишився по осторонь. Хто не встиг здати кров цього дня, лікарі чекають на станції переливання крові з 7 до 12 години кожного дня, окрім вихідних.

Дар’я Калюжна,

Леся Сухомлин (світлини),

студентки-журналістки БДПУ