Журналістика змінюється швидше, ніж оновлюється стрічка новин

Критично важливим у підготовці майбутніх фахівців сьогодні є продуктивний діалог між університетом і медіаринком. На онлайн-зустрічі робочої групи ОПП “Журналістика” із роботодавцями та медіаекспертами, яка відбулася 9 березня 2026 року, порушили актуальні питання відповідності компетенцій випускників вимогам медіагалузі, формуванню мʼяких навичок і стресостійкості, журналістській етиці та здатності працювати в умовах невизначеності. До заходу долучилися стейкхолдери Вікторія Горбатко, начальник відділу інформаційної діяльності та звʼязків з громадськістю апарату Бердянської районної державної адміністрації та Ольга Кайда, журналістка UVOICE Radio Gamburg.

На початку зустрічі гарантка програми С7 Журналістика, доц. Юлія Мельнікова зазначила, що журналістика сьогодні змінюється швидше, ніж ми встигаємо оновити стрічку новин, відповідно і вимоги до підготовки журналістів мають постійно корегуватися відповідно до сучасних вимог:  “Ми намагаємося бути в тренді, слідкувати за змінами на ринку, і після традиційних щорічних зустрічей зі стейкхолдерами обовʼязково оновлюємо нашу освітню програму”.

На питання “як перепрофілюються медіа? які фахівці потрібні?” Вікторія Горбатко відповіла, що зараз треба готувати людей, які б працювали у прес-службах, оскільки тенденція до скорочення друкованих медіа прогресує: “Ті газети, що зараз працюють на прифронтових територіях – у Харківській, Сумській, Запорізькій областях, мають підтримку, але здебільшого це грантові кошти. Громади не в змозі утримувати газети, витрати на послуги іноді перевищують витрати на сам продукт”. Водночас, на думку пані Вікторії, після того, як деокупуються території, потреба в друкованих медіа зростатиме, треба буде відновлювати звʼязок, цифрові комунікації. Це будуть не лише газети, а й  інформаційні бюлетені. Це треба врахувати у підготовці майбутніх медійників. Ще однією ознакою сьогоднішньої журналістики є стирання жанрових меж, на перше місце виходять синтетичні жанри. І цьому теж треба вчити. “Журналіст формується не за один день. Цілеспрямованість, здатність працювати над собою, постійна самоосвіта” – поради від Вікторії Горбатко.

Говорили про виклики, повʼязані з генеративним контентом. Ольга Кайда зауважила, що важливо приділяти увагу формуванню навичок фактчекінгу. “Це було актуальним і раніше, але в добу штучного інтелекту і наповнення такими масивами інформації, журналістам необхідно “натренувати” навичку бачити емоційні тригери, вміти користуватися всіма інструментами фактчекінгу, перевіряти фото, відео, розрізняти реальні і вигадані події. І ще важливо самому вміти працювати з інструментами АІ, довіряючи генеративним моделям прості, але дієві завдання: начитати синхрон, проаналізувати статистичні дані, “візуалізувати роботу журналіста”.

Крім цього, Ольга Кайда наголосила на важливості підсилити психологічну компоненту. На думку журналістки, медіагігієна, психологічна гігієна, кризові комунікації, психологія травми (розуміння того, як розмовляти зі своїми героями, які повернулися з війни або з полону), етика, психологічна підтримка самих медійників – це те, на чому сьогодні особливі слід наголошувати.

– Наша програма орієнтована на підготовку універсального журналіста і охоплює всі компетенції, повʼязані з широкою спеціальністю (вміння писати тексти, знімати, монтувати, робити подкасти, працювати в галузі онлайн-журналістики), – зазначила гарантка програми. На питання, чи потрібні ринку такі фахівці, стейкхолдери одностайно наголосили, що сьогодні журналіст повинен не лише грамотно писати тексти, а й володіти навичками мобільного монтажу, розуміти алгоритми соцмереж та вміти працювати з даними. Ольга Кайда підкреслила, що універсальність – це новий стандарт і “неминуча історія”, з одного боку, а іншого – медійникам потрібно слідкувати, щоб це не заходило у вигорання, вміти все, але відчувати рамки, розуміти власний ресурс.

Також прозвучала важлива порада про роботу з іноземними медіа. Журналісти повинні мати в своєму арсеналі як мінімум англійську мову, вміння моніторити іноземні медіа чи українські редакції іноземних медіа, щоб розуміти, що пишуть про Україну в світі, тенденції та кути висвітлення. Медіаринку потрібні люди, які мають критичне мислення, вміння перевіряти факти та відчувати актуальність теми – це база, яку закладає університет.

Завідувачка кафедри, доц. Кристина Пирогова подякувала стейкхолдерам за чесну розмову, за їх цінний досвід, яким поділилися гості! “Ми дійсно прагнемо до того, щоб наша програма була і унікальною, і водночас відповідала всім вимогам, які висуваються”.

На зустрічі акцентувалося на темі глобальної відповідальності медіа, що сприяє реалізації Цілей сталого розвитку ООН. Експерти наголосили, що сьогоднішній медійник має бути соціально відповідальним фахівцем, а вільна преса – фундаментом демократії та боротьби з корупцією (ціль № 16). Також йшлося про внесок у якісну освіту (Ціль № 4) через розвиток критичного мислення аудиторії. Не оминули увагою й етичні стандарти: дотримання гендерної рівності (Ціль № 5) через вживання фемінітивів та подолання стереотипів. Власне, самі зустрічі стали живим втіленням Цілі № 17 (Партнерство), об’єднавши зусилля університету та практиків заради майбутнього галузі.

Домовились про майбутні заходи для майбутніх журналістів до Днів науки та професійних свят медійників.

Працюємо далі!

Юлія Мельнікова, доцентка кафедри української мови та журналістики, гарантка освітньо-професійної програми С7 Журналістика