Згадаймо Василя Купріяновича Демиденка

На життєвому шляху кожного зустрічаються постаті, спілкування з якими залишає відбиток на все подальше світосприймання людини. Саме такою непересічною особистістю був Василь Купріянович Демиденко (13.03.1929 р. – 20.12.2004 р.).

У глосарії «Історії педагогіки» зазначені ключові етапи біографії українського педагога і психолога: «в 1957-1962 – завідувач кафедри педагогіки і психології Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В. Г. Бєлінського, 1962-1966 – проректор з навчально-наукової роботи Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В. Г. Бєлінського; в 1966-1981 – ректор Бердянського державного педагогічного інституту ім. П. Д. Осипенко, а з 1981 – завідувач кафедри педагогіки і психології БДПІ (із 2001 р. – кафедри психології)».

Пропри всі свої вчені звання (а Василь Купріянович мав їх чимало): доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, іноземний член РАО – це була високоінтелігентна, надзвичайно чемна й сумлінна людина, для якої поняття «совість» було не просто словом, а принципом життя.

Він умів знайти підхід до кожного, ніколи не шкодував часу на спілкування як з колегами, так і з студентами. Він ніколи не зупинявся на півшляху, будь-яку справу доводив чи не до досконалості. Він був беззмінним редактором збірника наукових праць Бердянського державного педагогічного університету, який включено до переліку наукових видань за дозволом ВАК України.

Василь Купріянович започаткував свою наукову школу. Під його керівництвом були підготовлені й успішно захищені низка дисертацій з педагогічної та вікової психології (доценти Черезова І. О., Жук Н. В., Малихіна Т. П., Кашкарьова Л. Р.).

Природа обдарувала його неабиякими талантами: він мав гарний слух, вправно грав на музичних інструментах, чудово співав.

У цьому році В. К. Демиденку виповнилося б 85 років. На жаль, останні 10 років цієї людини вже немає серед нас. Проте ідеї цього надзвичайно далекозорого науковця продовжують втілюватися його послідовниками. За ці роки змужніли його вихованці. Можна впевнено сказати, що кафедра психології БДПУ, яку в останні роки свого життя очолював В. К. Демиденко, сьогодні є потужним науковим підрозділом університету, де працюють кваліфіковані фахівці, які пам’ятають уроки й настанови Педагога і Психолога з великої букви Василя Купріяновича Демиденка.

За матеріалами кафедри психології БДПУ