Подовження людського життя: плюси, мінуси, підводні камені

Фестиваль документального кіно Docudays UA продовжує показ стрічок провідних режисерів. У п’ятницю, 8 жовтня, студентів-журналістів запросили до перегляду фільму «Громадянин Біо» канадської режисерки Тріш Долман.

Тріш Долман відома своїми політичними фільмами та телепередачами, які «змінюють вектор».  У своїй роботі вона акцентує на суперечливих персонажах, субкультурах та особистому житті жінок. «Громадянин Біо» розповідає глядачу про чотирьох біохакерів, їхній досвід радикальної медицини. Серед своїх цілей біохакери ставлять розробку альтернативних ліків від серйозних захворювань (ВІЛ, СНІД, онкологія) та подовження людського життя. На своєму шляху четвірка зустрічає суперечливого підприємця Аарона Трейвіка.

Біохакінг – це процес використання науки, біології та власних експериментів для контролю та вдосконалення свого тіла, розуму та життя. Біохакери прагнуть кращого функціонування їхнього тіла, шляхом «доопрацювання» біології. Для цього біохакери часто приймають невеликими дозами різні речовини.

По сюжету фільму герої активно цікавляться наукою та занурюються у біохакерство через власні інтереси. Хтось хотів покращити свій зір у темноті, другий шукав собі ліки від ВІЛу, третій шукав порятунок від хронічних захворювань у собак, а дехто намагався вивести вакцину проти герпесу.

Як це часто буває, у героїв не вистачало фінансів на реалізацію всіх своїх задумів. Саме через це вони і познайомились із Аароном Трейвіком. На початку співпраці все було добре: кожну примху біохакерів щодо обладнання, оренди приміщення чи фінансування підприємець виконував. Та в якийсь момент Аарон Трейвік вирішив винести результати дослідження у публічну площину: він влаштував конференцію, де зробив собі ін’єкцію «від герпесу» собі в ногу. Такий перформанс не оцінили біохакери. Однак, чим далі, тим більше суперечок виникало у команді. Аарон Трейвік захотів випробовувати ліки, які не пройшли тестувань, на хворих людях. Коли розробники цих ліків почали сперечатись з підприємцем, він забрав у них приміщення для роботи, пізніше запропонував контракти з низькими відсотками прибутку.

У кінці фільму ми дізнаємось, що тіло Трейвіка знайшли в резервуарі для спа-процедури. На голові у нього є синець, родина припускає, що він посковзнувся, вдарився головою та втратив свідомість. Поліція повідомляла, що не має жодних підтверджень, що це була насильницька смерть.

Біохакери продовжили роботу у сфері довкілля: почали розробляти речовини для прискорення росту рослин та очищення океанів.

Тетяна Волканова,

кореспондентка «Університетського слова»

фото: з сайту Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, Тетяна  Волканова