Дослідження динаміки професійного вигорання українських викладачів під час війни. Науковий хайлайт

В одному з найавторітетніших наукових журналів світу Scientific Reports Nature ( https://doi.org/10.1038/s41598-023-45229-6 ) вийшла стаття «Burnout dynamic among Ukrainian academic staff during the war» науковців Бердянського державного педагогічного університету Наталі Цибуляк, Яни Сичікової, Анастасії Попової, Сергія Ковачова та Ольги Гуренко та вінницької колеги Людмили Шевченко, у якій авторами проаналізовано динаміку професійного вигорання викладачів українських університетів під час війни.

Результати, представлені авторами не просто насторожують, вони лякають.

Перехресне дослідження було проведено двічі: перша хвиля в липні 2022 року та друга в січні 2023 року. Для оцінки синдрому вигорання як кінцевого результату було використано методику Maslach Burnout Inventory-Human Services.

Згідно цієї методики виділяють три основних компоненти вигорання:

• Емоційна виснаженість – почуття перевтоми  і відсутності енергії для виконання робочих задач.
• Деперсоналізація – «професійний цинізм», почуття відчуженості та байдужості до колег, знецінення їхньої праці.
• Редукція особистих досягнень – сумнів у власних здібностях і відчуття. Працівник відчуває себе нереалізованим і вважає, що його робота не має значення.

По суті, ці три предиктори відображають процес, коли людина переходить від почуття емоційного виснаження до дистанціювання від інших і, нарешті, до сумнівів у власній професійній цінності.

Наукове дослідження показало, що війна значно впливає на рівні і масштаби професійного вигорання українських викладачів. Особливо вразливими до негативних впливів виявилися жінки-викладачки, які протягом усього року війни відчували більшу емоційну втому та відчуженість від роботи. Водночас дослідження показують, що тривалість війни більш суттєво впливає на емоційне виснаження викладачів чоловічої статі. Також встановлено, що тривалість повномасштабної війни впливає на динаміку деперсоналізації. У випадку з викладачами чоловічої статі такі фактори, як вік і наукова посада, стають менш значущими для деперсоналізації. Проте для жінок переміщення університету та міграційні процеси виявилися вагомими факторами, що впливають на сприйняття ефективності та досягнень у професійній діяльності.

Дослідники у статті зазначають:

«Тривожні рівні вигоряння, виявлені серед українських викладачів, є лише вершиною айсберга проблем психічного здоров’я, викликаних війною. Негативні наслідки повномасштабної війни можуть у подальшому спровокувати зміну якості навчального процесу в університетах та професійну переорієнтацію професорсько-викладацького складу. Проте дослідження впливу повномасштабної війни в Україні на психічне здоров’я різних категорій населення ще тривають. Це також стосується відчутних заходів, спрямованих на вигорання для різних професій. У сфері вищої освіти важливо вже зараз зайнятися психічним здоров’ям викладачів, щоб забезпечити своєчасну підтримку та максимально знизити динаміку вигорання. Це принесе користь як викладачам, так і студентам, а також системі вищої освіти в цілому. Тому для розробки програм психологічної підтримки як на інституційному, так і на державному рівнях важливо звернути увагу на фактори, виявлені в цьому дослідженні, які потенційно можуть сприяти вигоранню серед викладачів. Однак ці підходи потребують подальшого вивчення.»

Ці висновки підкреслюють необхідність подальших досліджень впливу війни на вигорання викладачів, а також розробки та впровадження відповідних стратегій підтримки та заходів. Вигорання може мати негативний вплив на продуктивність викладачів і психічне здоров’я, що в кінцевому підсумку впливає на якість освіти. Тому вкрай важливо мінімізувати цей ефект.

Стаття доступна за посиланням:

Tsybuliak, N., Suchikova, Y., Shevchenko, L. et al. Burnout dynamic among Ukrainian academic staff during the war. Sci Rep 13, 17975 (2023). https://doi.org/10.1038/s41598-023-45229-6

За матеріалами наукового відділу