KSE: «хижацькі журнали» і академічне середовище

У Київській школі економіки (KSE) відбулася подія, що знову актуалізувала дискусію про так звані «хижацькі журнали» у науковому середовищі.

У центрі обговорення – науковці та експерти з академічної комунікації, зокрема Ігор Сердюк, Сергій Назаровець та Яна Сичікова, а також міжнародні дослідники, автори нових публікацій і аналітичних звітів.

Дискусія про такі видання отримала новий імпульс завдяки статті в журналі Accountability in Research, що ставить під сумнів усталені критерії визначення таких журналів.

Під час заходу Ігор Сердюк представив кейс із публікаціями про вигадану країну – приклад, який раніше активно обговорювався у соцмережах. Саме цей виступ і став відправною точкою для ширшої розмови про якість академічних видань та про критерії їх оцінювання.

Проблема полягає у тому, що традиційний поділ на «хижацькі» та «якісні» журнали отримує дедалі більше критики. Як зазначив Сергій Назаровець, сам термін багато дослідників вважають проблематичним або некоректним.

Додаткового резонансу темі надала нова публікація в журналі Accountability in Research. Її автор аналізує, чи можуть так звані «червоні прапорці» зустрічатися і в легітимних журналах. Мова про ознаки, що традиційно вказують на недоброчесні видання:

• відсутність рецензування;
• агресивні запрошення;
• гарантування швидкої публікації;
• приховані публікаційні платежі тощо.

Як показує дослідження, окремі такі риси дійсно трапляються навіть у виданнях, що індексуються престижними базами.

Це ставить під сумнів ефективність популярних інструментів ідентифікації сумнівних журналів, зокрема списків на кшталт переліку, запропонованого Джеффрі Білом або сучасної бази Cabells. Вони фіксують потенційні ризики, але не дають остаточних оцінок якості.

Водночас інший підхід пропонує звіт STM Association, який фокусується не на ярликах, а на механізмах зловживань (фабрики статей, маніпуляції рецензуванням). У відповідь на ці виклики з’являються міжнародні ініціативи, такі як COPE або Think. Check. Submit, що допомагають дослідникам орієнтуватися у складному середовищі публікацій.

Яна Сичікова звернула увагу на дослідження Jaime Teixeira da Silva та Сергія Назаровця, яке демонструє трансформацію принципу «publish or perish» у більш складну систему академічного тиску.

У підсумку експерти дійшли висновку: проблема недоброчесних або сумнівних видань значно ширша. Йдеться про системність, пов’язану з економікою наукових публікацій, вимогами до науковців та інституційними стимулами.

Саме тому, як наголошують учасники дискусії, рішення потребує комплексного підходу: від реформування державної політики у сфері науки до розвитку культури дослідницької доброчесності.

За матеріалами фейсбук-сторінки Яни Сичікової