Створюємо безпечний простір разом з БДПУ: тренінг «Інклюзивні практики в сучасному закладі освіти: досвід України та ЄС»

17 жовтня 2026 року в межах реалізації міжнародного проєкту Erasmus+ KA2 LECTURE № 101179602 (координаторка — перша проректорка, докторка педагогічних наук, професорка Ольга Гуренко) у Бердянському державному педагогічному університеті відбувся онлайн-тренінг «Інклюзивні практики в сучасному закладі освіти: досвід України та ЄС».

Захід був спрямований на розвиток професійних компетентностей педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо впровадження інклюзивних підходів, створення безбар’єрного освітнього середовища та застосування практичних інструментів забезпечення рівних можливостей для всіх учасників освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти.

Спікеркою тренінгу стала Анастасія Демчук — корекційна педагогиня, членкиня Міжнародного товариства ISAAC, координаторка напряму роботи з людьми з порушеннями слуху ГО «Говори!». Модераторками заходу виступили Крістіна Петрик, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри педагогіки, керівниця Центру розвитку компетентностей учителя, та Аліна Синиця, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри прикладної психології та логопедії, керівниця Компетентнісного центру інклюзивної освіти.

Цікавим початком тренінгу стало тестування за допомогою платформи Kahoot, яке дало змогу активізувати учасників, визначити рівень їхніх знань про безбар’єрну комунікацію та створити основу для подальшого обговорення ключових питань заходу. Результати тестування стали відправною точкою для переходу до основної частини тренінгу, присвяченої сучасному стану інклюзивної освіти в Україні та практичним підходам до подолання освітніх бар’єрів.

Перший теоретичний блок було присвячено сучасному стану інклюзивної освіти в Україні, її рівням та особливостям реалізації інклюзивного підходу в закладах загальної середньої освіти. Учасники розглядали актуальні питання організації інклюзивного навчання, забезпечення доступності освітнього середовища та створення умов для повноцінної участі кожного здобувача освіти в навчальній діяльності. Особливу увагу було приділено безбар’єрності як комплексному підходу, що передбачає не лише фізичну доступність простору, а й подолання інформаційних, комунікаційних, цифрових, освітніх і соціальних бар’єрів.

Важливою складовою теоретичної частини стало обговорення безбар’єрних практик, які можуть бути інтегровані в повсякденну діяльність закладів загальної середньої освіти. Учасники зосередилися на способах адаптації освітнього процесу до різноманітних потреб здобувачів освіти, забезпеченні зрозумілої комунікації, наданні необхідної підтримки та створенні атмосфери прийняття й взаємоповаги. Такий підхід сприяє переходу від формального декларування принципів інклюзії до їх практичного втілення в організації навчання та взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу.

Другий теоретичний блок було присвячено міжнародному досвіду організації інклюзивної освіти. Учасники ознайомилися з підходами до впровадження інклюзивних практик у країнах Європейського Союзу, зокрема в Італії та Польщі, а також розглянули окремі практики Сполучених Штатів Америки. Порівняння міжнародного досвіду дало можливість побачити різні підходи до організації підтримки здобувачів освіти, забезпечення доступності навчання та формування інклюзивної культури в закладах освіти. Особливу увагу було приділено можливостям використання відповідних практик в українському освітньому контексті з урахуванням актуальних потреб і наявних ресурсів.

Важливою особливістю тренінгу стало поєднання теоретичного матеріалу з практичними сесіями. Учасники мали змогу актуалізувати набуті знання, обговорити педагогічні ситуації та спільно шукати рішення для подолання бар’єрів в освітньому процесі. Практична робота передбачала аналіз потреб різних учасників освітнього середовища, визначення можливих перешкод для навчання та участі, а також пошук дієвих способів підвищення доступності й комфортності освітнього простору.

Центральним практичним завданням стало моделювання інклюзивного освітнього простору з урахуванням досвіду України та інших країн. Працюючи над створенням моделі, учасники визначали основні характеристики безбар’єрного середовища, аналізували можливі труднощі та пропонували зміни, які можуть бути реалізовані в закладах загальної середньої освіти. Такий формат роботи дав змогу перейти від теоретичного розуміння інклюзії до практичного планування конкретних кроків, спрямованих на забезпечення рівних можливостей для всіх здобувачів освіти.

Практичні сесії також сприяли осмисленню ролі педагога у формуванні інклюзивної культури закладу освіти. Учасники обговорювали значення професійної взаємодії, партнерського ставлення до здобувачів освіти, урахування індивідуальних потреб і готовності змінювати звичні підходи до організації навчання. Наголошувалося, що безбар’єрність формується не лише завдяки окремим рішенням, а й через щоденні педагогічні практики, характер комунікації, організацію освітнього середовища та ставлення до різноманітності.

Таким чином, тренінг забезпечив послідовне поєднання теоретичної підготовки, ознайомлення з міжнародним досвідом і практичного моделювання інклюзивного освітнього простору. Учасники мали можливість поглибити розуміння сучасних підходів до інклюзивної освіти, актуалізувати власні знання про безбар’єрність та визначити практичні рішення, які можуть бути використані у професійній діяльності.

Практична спрямованість заходу підкреслила важливість системного підходу до створення безпечного, доступного й підтримувального освітнього середовища. Інклюзивна освіта передбачає не лише забезпечення необхідних умов для окремих категорій здобувачів освіти, а й формування такого освітнього простору, у якому різноманітність визнається цінністю, а кожен має можливість навчатися, взаємодіяти та брати активну участь у житті шкільної спільноти.

Реалізація таких ініціатив у межах міжнародного проєкту Erasmus+ KA2 LECTURE сприяє розвитку професійних компетентностей педагогів, поширенню європейського досвіду та впровадженню сучасних безбар’єрних практик у підготовку майбутніх учителів і діяльність закладів загальної середньої освіти.

Створення безпечного та безбар’єрного освітнього простору починається з готовності помічати потреби кожного, виявляти й долати перешкоди та спільно шукати рішення. Інклюзія — це щоденна практика, що ґрунтується на повазі до людської гідності, рівності можливостей і відповідальності за створення освітнього середовища, відкритого для кожного.

За матеріалами Центру розвитку компетентностей учителя