День пам’яті та примирення: скорботна сторінка історії людства

Друга світова війна є однією з найтрагічніших подій в історії людства. Криваві злочини охопили території Європи, Східної Азії, Африки, Близького Сходу, Атлантика та Тихого океану. За даними Українського інституту національної пам’яті, близько 60 країн брали участь у боротьбі із нацистським режимом, а загальна кількість жертв серед цивільних та військових сягає від 50 до 85 мільйонів людей. Цікавим є факт, що закінчення війни закріплювалося не одним підписанням документу про капітуляцію. Точніше кажучи, існує їх два.

Обидва датуються 1945 роком. Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини було підписано у Реймсі о 2 годині 41 хвилині 7 травня. За участі представника від СРСР генерала Івана Суслопарова. Однак союзники антигітлерівської коаліції не одноголосно підтримали визнання цього акту. Сталін відмовлявся від такого розвитку подій, звернувшись до союзників із проханням відтермінувати оголошення про припинення вогню та перемоги.

Реймс – місто у Франції. Сталін аргументував своє рішення тим, що підписаний у Реймсі договір не можна ані скасувати, ані визнати: капітуляція має бути прийнята не на території переможців, а там, звідки прийшла агресія, – в столиці Німеччини. Союзники дійшли згоди.
Тож друга дата – і більш поширювана – саме 8 травня 1945 року. Місцем укладання стає передмістя Берліна, що перебувало під контролем Червоної армії. Точний час – 22:43 за центральноєвропейським часом.

До речі, паради на честь закінчення війни – не спадщина від радянського минулого, а черговий міф російського імперіалізму. Радянський союз мав чотири такі паради: у червні 1945, ювілейний Парад Перемоги 1965, 1985 і 1990 роках. Щоправда, на росії щорічним парад став із 1995 року.

Україна стала одним із осередків найзапекліших боїв протистояння. Українці виступали на захист миру у лавах Червоної армії, підпільних рухах Опору, у арміях союзників Об’єднаних націй (антинацистській коаліції). Нашим беззаперечним обов’язком є вшанування пам’яті загиблих воїнів та усіх жертв жахіття геноциду: остарбайтерів, дітей війни і цивільних, які постраждали від злочинних дій, окупації.

Указом президента України від 24 березня 2015 у День пам’яті та примирення – щороку 8 травня – висловлюється повага борцям проти нацизму та жертвам війни.
Українці мають невід’ємне право на власну ідентичність. Світ має протистояти тиранії, об’єднавшись проти спільного ворога.

Ніколи знову!

Дар’я Кізілова