Історія новорічної ялинки

З кожним днем свято Нового року підходить все ближче, на вулиці вирує запах зими. Зовсім скоро діти та дорослі поринуть у підготовку до зимової казки, прикрашаючи ялинки. Саме цей процес зближує сім’ї та дозволяє відпочити від рутини.

Ялинка здавна вважається символом Нового року і дуже рідко можна побачити в цей святковий день сім’ї без гарного, прикрашеного деревця в домі.

Але звідки взявся цей звичай?

За однією з версій, традиція походить з давнього Єгипту.

У розпал зими єгиптяни прикрашали свої будинки зрізаними пальмовими гілками на честь бога сонця Ра, щоб він швидше повернувся.

В епоху Середньовіччя в Латвії та Німеччині ялинки використовували як символ Раю, їх прикрашали яблуками, горіхами та кольоровим папером у райдужні кольори.

Починаючи з 16-го століття, мешканці східної Німеччини стали заносити в будинки молоді ялинки та прикрашати їх свічками – на знак надії, що скоро прийде весна і принесе світло та тепло.

У 18-му столітті цей звичай був запозичений аристократами західноєвропейських країн. Прикраси для ялинки виготовлялись з дорогоцінних металів, шовку та скла. Заможні міщани також почали ставити додому невеликі деревця.

А ось масова традиція наряджати ялинку прийшла до нас лише у 19 столітті.

Саме тоді з’явилися електричні гірлянди, скляні кульки та інші прикраси, доступні для пересічних громадян.

Так новорічна красуня ялинка стала уособленням свята, радості та чудес, що єднає мільйони сімей по всьому світу!

Рогоцька Дар’я