Лабораторія молодіжного простору: створення, дизайн, управління

Здобувачі четвертого курсу спеціальності 231 «Соціальна робота» склали підсумковий залік із дисципліни «Лабораторія молодіжного простору: створення, дизайн, управління» у форматі презентації авторських проєктів молодіжних просторів. Такий формат оцінювання обрано невипадково, адже він дозволяє інтегрувати теоретичні знання з практичною діяльністю та розвивати навички проєктування у реальних соціальних контекстах.

Дисципліна «Лабораторія молодіжного простору» є практикоорієнтованим курсом, що охоплює всі етапи створення молодіжного простору — від формування ідеї та концепції до її візуалізації та презентації. Упродовж семестру студенти працювали над розробкою просторів, здатних надихати, залучати та підтримувати молодь, організовували міні-події та створювали візуальні макети майбутніх проєктів.

Метою курсу є формування цілісного уявлення про процес створення молодіжних просторів, а також розвиток практичних умінь підготовки та публічної презентації концепт-проєктів. Особливу увагу було приділено орієнтації проєктів на вирішення актуальних соціальних проблем у громадах, врахуванню потреб різних категорій молоді та забезпеченню інклюзивності середовища.

На фінальному етапі кожен студент презентував власний проєкт, демонструючи не лише креативність, а й здатність до аналітичного мислення, проєктного планування та соціального прогнозування.

Враженнями від участі в курсі поділилися здобувачі:

«Найбільше в процесі роботи над проєктом мені сподобалося розробляти унікальну концепцію “Body & Soul”, адже вона нестандартно поєднує фізичну активність молоді із соціальним розвитком та волонтерством. Було цікаво продумувати інклюзивні деталі та напрями діяльності простору, щоб створити безпечне середовище підтримки та мотивації» (Анастасія, 4 курс).

«Під час роботи я кілька разів поверталася до свого проєкту й доопрацьовувала його. Спершу він був досить поверхневим, і я подумала: “На це б я гроші не дала”. Найскладнішим виявилося врахувати реальні потреби цільової аудиторії, хоча спочатку здавалося, що вони очевидні. Я намагалася підійти до цього нестандартно – і, здається, це вдалося» (Олена, 4 курс).

«Найбільш корисним для мене було ознайомлення з інклюзивним обладнанням простору. Виявилося, що знайти приклади вже готових рішень досить складно. Водночас сам процес розробки – від ідеї до формулювання мети – став цінним досвідом, хоча й непростим» (Анастасія, 4 курс).

Проведення заліку у форматі проєктних презентацій підтвердило ефективність практикоорієнтованого навчання як інструменту формування професійних компетентностей майбутніх фахівців соціальної сфери. Такий підхід сприяє розвитку креативності, відповідальності та готовності до вирішення реальних соціальних викликів.

Освітня компонента реалізується з урахуванням Цілей сталого розвитку, зокрема ЦСР 4 «Якісна освіта», ЦСР 10 «Скорочення нерівності» та ЦСР 16 «Мир, справедливість та сильні інституції».

За матеріалами Алли Мельничук,
асистентки кафедри соціальної роботи та інклюзивної освіти,
кураторки Школи лідерства