Майстер словникової справи

Сьогодні я мала за честь поспілкуватися з дуже поважним і цікавим співрозмовником. Чому він заслуговує поваги і чим може зацікавити співбесідника, зараз розкажу. Анатолій Ілліч Дроботя –   кандидат технічних наук, у минулому – доцент кафедри математичного моделювання Бердянського державного педагогічного університету. Зараз він перебуває на пенсії, але з наукової ниви не пішов. У 2013 році Анатолій Ілліч уклав і видав Іспансько-український математичний словник, який містить понад 33 000 тисячі термінів! Знаючи це, я запитала, чи бував він у Іспанії? «Звісно що…ні», – відповів Анатолій Ілліч. Так, із самого початку, бесіда була сповнена вражень.

Вже цього року Анатолій Дроботя встиг взяти участь у міжнародному конкурсі перекладачів з іспанської мови і перемогти, з чим ми його щиро вітаємо! 

«Щоб заговорити іноземною мовою, не треба віддавати всі сили на вивчення слів та правил. Мова має зазвучати у вашому серці, треба лише відчути її мелодику, ритм. Той, хто систематично вивчає правила та слова, працює на силу. Щоб «зазвучало», треба зрозуміти – шо є в тій мові, чого немає в вашій, який у тієї мови інструментарій», – Анатолій Ілліч розповів мені, як правильно вивчати іноземну мову:

– Якщо я самостійну вчу мову, книжка має бути довідникова. Не уроки. Уроки «глушать» людину і переконують її, що вона ні на що не здатна. Тому що людина починає систематично щось вивчати, а для цього треба мати, щонайменше, потужну фотографічну пам’ять. Коли я вчив мову есперанто, я вчив 50 слів щодня…

– Порадьте методику!                                                      

 –Вчити треба так: По перше, звук і мелодика фрази. Тобто, як вони формуються. Або ти співаєш так, як «вони», або ніяк. По-друге, не треба тупо зубрити. Дивися інструментарій мови. Розберися з іменником, прикметником і дієсловом. Третє – як вони балакають. Англієць, скажімо,  говорить «я трохи збентежений» – ми так не кажемо. Ми кажемо: «Я – дещо збентежений». Дослівний переклад – хибний шлях у вивченні мови. Наступний крок – накопичення лексики. Вчи слова «за ситуаціями». Ти в кімнаті: довкола тебе є стіл, стіни, двері тощо. Ти вийшла на вулицю – це вже зовсім інша ситуація. Значить, тобі знадобляться зовсім інші слова. Вчити треба саме так, накопичуючи лексику «кущами». Що ти робиш, коли йдеш по вулиці?

– Нічого…

– Говори! Говори сама із собою іноземною мовою! Називай предмети, які бачиш довкола себе. Не гай часу. І пам’ятай – головне те, як вимовляється фраза чи слово, яка мелодика в мови. Треба навчитися говорити по-новому.

 Це та багато чого іншого розповів мені сьогодні Анатолій Ілліч Дроботя. Побажаємо йому успіхів і наснаги у написанні нових наукових праць та словникових шедеврів…

Аліна Голованова,
студентка-журналістка БДПУ,
практикантка «УС»
Світлини Івана Коляки