Місія доброти

Не відаю, як кому, а мені завжди приємно дарувати зворушливі  хвилини інколи зовсім незнайомим людям, особливо тим, хто цього потребує вже тепер, коли годі сподіватися на допомогу й опіку держави… В принципі, для цього й була створена в нашому університеті (БДПУ) ще задовго до неоголошеної теперішньої війни Благодійна Скриня «ДоброДій». Щоби допомагати, в першу чергу, малозабезпеченим студентам, але згодом наша доброчинна місія переросла в загальноміську. Завдяки чудово наладженим стосункам із кількома американськими благодійними організаціями та приватними особами (особливо – парафіяльна громада церкви св. Івана Хрестителя м. Нюарку, де багато літ організовує різні волонтерські акції пані Ксеня Гапій; американка українського походження пані Христина Ковшевич-Дурбак) ми протягом кількох останніх років зуміли роздати потребуючим бердянцям уже сотні інвалідних візків, ходунків, біотуалетів, розмовних годинників тощо.

Ось і сьогодні, 27 липня, ми разом із координатором проекту Соціально-медичного кабінету релігійної  Місії "Карітас-Спес-Бердянськ" Харківсько-Запорізької Дієцезїї  Римсько-Католицької Церкви Ярославою Пилипенко відвідали Андріївську центральну районну лікарню, де нашого приїзду з нетерпінням очікував мешканець с. Новопетрівки Григорій Зінченко. Чоловік – інвалід, і як розповіла нам соціальний працівник, який ним опікується, потребує різних медикаментів та відповідного засобу для пересування. Ми й привезли нині Григорію Павловичу багато чого цінного, в т. ч. й ходунки від наших американських друзів…

Степан Герилів,
журналіст,
редактор газети БДПУ «Університетське Слово»