Навчати досліджувати: сучасні орієнтири природничої освіти

24 вересня 2026 року викладачі кафедри біології, здоров’я людини та фізичної реабілітації та здобувачі магістерського рівня, які навчаються за ОПП «Середня освіта. Біологія та здоров’я людини» та «Біологія та здоров’я людини» долучилися до гостьової лекції «Між учнем і навчальною програмою: де знайти місце для природознавства?», що відбулася в межах Міжнародного відкритого міжуніверситетського лекторію «Професійно-методична підготовка педагога з проблем природничої освіти».

Лектором став Збігнєв Мазур (Zbigniew Mazur), докторант Інституту біології Поморського університету у Слупську (Польща). Лекція, що супроводжувалася синхронним перекладом українською мовою, дала можливість майбутнім педагогам познайомитися з досвідом організації природничої освіти в польській школі та водночас замислитися над значно ширшим питанням: скільки справжнього дослідження залишається на уроці, якщо учень переважно відтворює готові знання?

Одним із центральних питань зустрічі стали зміни у природничій освіті Польщі. Із 2026 року новий формат інтегрованого курсу природничої галузі поступово запроваджується у 4–6 класах і передбачає поєднання біологічного, географічного, хімічного та фізичного складників. Проте, як наголосив лектор, сама зміна програми ще не гарантує зміни способу навчання. Вирішальним залишається те, що саме робить учень у відведений на природничі дисципліни час.

Особливу увагу було приділено дослідницькій діяльності школярів. Спостереження, постановка запитання, формулювання гіпотези, планування й проведення дослідження, аналіз отриманих даних та формулювання висновку перетворюють учня з одержувача готової інформації на молодого дослідника. У цьому контексті прозвучала важлива думка: експеримент на уроці має бути не видовищним доповненням до пояснення вчителя, а способом пошуку відповіді на дослідницьке запитання. Навіть результат, який не підтвердив початкову гіпотезу, не є невдачею – він може стати початком нового етапу пізнання.

Цікавим був і погляд на освітній простір для вивчення природи. Природнича освіта не обмежується шкільною партою чи лабораторією: місцем спостереження й дослідження можуть стати ботанічний сад, ліс, національний парк, зоопарк, агротуристичне господарство і навіть рослина у приміщенні школи. Не завжди для справжнього дослідження потрібне складне обладнання – інколи достатньо простих засобів вимірювання, добре сформульованого запитання і можливості спостерігати за реальним об’єктом або процесом.

Окремий блок лекції було присвячено матеріально-технічному забезпеченню природничої освіти. Обладнана лабораторія, мікроскопи, вимірювальні прилади, моделі та інші засоби створюють можливості для практичної роботи, однак самі по собі не формують дослідницьких компетентностей. Обладнання починає «працювати» на освіту тоді, коли учень сам ставить запитання, готує дослід, спостерігає, фіксує результати та намагається їх пояснити.

Не менш важливим стало питання міждисциплінарності. Реальні проблеми не вкладаються в межі одного шкільного предмета: зміна клімату не є винятково географією, здоров’я людини – лише біологією, а енергетичні проблеми – тільки фізикою. Дослідження якості повітря, стану екосистем чи інших явищ потребує одночасного залучення знань із біології, хімії, фізики, географії та математики. Саме тому міждисциплінарний підхід дозволяє учневі побачити не окремі фрагменти знань, а цілісну картину світу.

Логічним продовженням розмови стало питання оцінювання. Якщо метою навчання є розвиток уміння досліджувати й міркувати, то оцінювати необхідно не лише кінцеву правильну відповідь. Значення мають сформульоване учнем запитання, план дослідження, якість зібраних даних, спосіб їх інтерпретації, аргументація та обґрунтованість висновків. Важливо не лише те, якої відповіді дійшов учень, а й те, як він до неї прийшов.

Для майбутніх учителів біології та здоров’я людини участь у таких зустрічах є можливістю побачити, як сучасні принципи природничої освіти реалізуються у практиці іншої європейської країни, зіставити різні освітні підходи та поповнити власну методичну скарбничку конкретними ідеями для майбутньої професійної діяльності.

Гарант ОПП «Біологія та здоров’я людини»
доцент кафедри біології, здоров’я людини та фізичної реабілітації
Наталя Пшенична