Назустріч Європі: зустріч української громади у Вроцлаві з ветераном Андрієм Маджаровим

Вересень місяць відзначився важливою подією для української громади польського міста Вроцлав – зустріччю з Андрієм Маджаровим – захисником України, ветераном російсько-української війни, уродженцем міста Бердянська,  яку мала честь відвідати здобувачка 3 курсу денної форми здобуття вищої освіти факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти Тетяна Бурлєй.

Андрій Маджаров реалізує ініціативу пішої подорожі протяжністю близько 1500 км від пункту пропуску Шигині на українсько-польському кордоні до міста Брюсселя (Бельгія). Ця ініціатива – не лише про фізичне випробування, а й про духовну місію: привернення уваги європейської спільноти до проблематики російсько-української війни, акцентування уваги не лише на фактичних офіційних зведеннях та цифрах, а й на особистих історіях постраждалих осіб. Історіях тих, хто втратив звичний спосіб життя, дім, близьких та рідних. Живих свідченнях трагедії та водночас – прикладах незламності й сили українського народу, які мають бути почутими світом.

Кожен крок Андрія – нагадування: війна триває; Україна бореться не лише за свою свободу, а за цінності всього демократичного світу. Кожен крок – це заклик не забувати, не відвертати погляду, не звикати до втрат, шукати рішення, підтримувати Україну, адже справжня сила вимірюється не зброєю, а співчуттям, солідарністю і єдністю.

На зустрічі були присутні українці, які знайшли прихисток у Вроцлаві після початку повномасштабного вторгнення, студентство, представники волонтерських організацій та місцеві мешканці. Андрій поділився викликами, з якими стикається на своєму шляху: фізична втома, складні погодні умови, обмежені інфраструктурні можливості маршруту, потреба в ночівлі, оформлення дозволів та перетин різних територій. Він зізнався, що, розпочинаючи похід, навіть не очікував на таку масштабну підтримку від людей, яку отримує сьогодні. Допомога надходить із найрізноманітніших джерел: від ветеранських організацій, волонтерів, доброчинців, а також від місцевих громад. Особливо важливим, наголосив ветеран, є поширення інформації про його подорож. Чим більше людей дізнається про похід, тим вищою стає ймовірність отримати підтримку – морально-ідейну, перш за все: у виявах небайдужості, солідарності, готовності поширювати правду про Україну.

Атмосфера події була напрочуд тепла й щира. Присутні ставили чимало запитань – від побутових деталей його подорожі (де він ночує, що їсть у дорозі тощо) до того, як його зустрічають і сприймають мешканці європейських міст. Не обійшлося й без пісень: українська молодь разом зі старшими учасниками зустрічі виконували знайомі мелодії, створюючи відчуття справжньої єдності. Після розмови всі охочі фотографувалися з ветераном, аби зберегти цей момент як символ гордості, підтримки й спільної пам’яті.

Для багатьох присутніх ця зустріч стала джерелом натхнення, адже Андрій – приклад людини, українця, який віддано вірить у свою місію та щоденно втілює її в дії. Для студентства – це взірець сміливості та відповідальності. Для українських біженців – нагадування, що їхні голоси  важливі й мають значення. Для місцевих – можливість глибше усвідомити події, які нині відбуваються на теренах України не лише з новин, а й через особисті історії людей.

Шлях Андрія Маджарова – це символ боротьби й надії, звернення до Європи голосом усього українського народу. Це міст між Україною та світом, який не дозволяє забути про війну і про людей, які щодня платять найвищу ціну за свободу.

Соціальні мережі Андрія: @Andrii Madzharov, https://www.facebook.com/share/1CCV5mqshf/ — підписуйтеся та поширюйте!

Тетяна Бурлєй, здобувачка 3 курсу
факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти