Щоб став гуртожиток домівкою

  Зовсім недавно першокурсники ФДССО юрбою стояли біля гуртожитку, отримуючи ордери на поселення, а вже пройшов майже місяць, як вони адаптуються до його умов. У когось ця адаптація проходить легко: вже й згуртувалися і обов’язки розподілили, і дружні стосунки встановили, а в кімнатах чисто та затишно. А у когось ще сум за домом та маминим борщем домінує, що і гальмує адаптацію. Тому у старост блоку, які вже є старожилами гуртожитку, виникла ідея провести посвяту першокурсників у мешканці гуртожитку.

Захід складався з безлічі конкурсі, які дали змогу виявити готовність першокурсників до самостійного життя: вони визначали наосліп види круп; на швидкість збирали сумку на заняття; чистили картоплю та різали цибулю; демонстрували уміння економити воду, коли її, не дай боже, відключать; складали переліки блюд, які можна приготувати з однієї тільки картоплі і відповідали на каверні запитання старшокурсників: «Яке прізвище у коменданта гуртожитку?», «Що можна приготувати, а не можна з’їсти?», «З яких поверхів викликається ліфт?» та ін.

За всі конкурси учасники отримували дуже корисні призи: пральний порошок, губки для миття посуду, пакети для сміття, серветки та ін.

Наприкінці першокурсники проголосили клятву мешканців гуртожитку, пообіцявши берегти пропуск до гуртожитку, як зіницю ока, не здійснювати набіги на чужі холодильники, зустрічати санітарну перевірку з блискучою посмішкою, блискучим посудом й блискучою підлогою і пам’ятати, що гуртожиток – це друга домівка.

Колісниченко Єлизавета, Тихенька Віта – старости блоків 8 поверху.