У центрі інновацій: викладачі кафедри економіки, менеджменту та фінансів на конференції про ШІ та цифровізацію

Університетська освіта сьогодні переживає найбільш стрімку трансформацію в історії. В умовах воєнного часу цифрові ресурси стали не просто технологічним трендом, а фундаментом неперервності навчання, психологічної стійкості та гуманізації освіти.

19 листопада науково-педагогічні працівники кафедри економіки, менеджменту та фінансів – доценти Катерина Леміш, Олена Токаренко, Тетяна Сидорченко, Олександра Дудукалова та старша викладачка Вікторія Швачко – взяли активну участь у конференції «Цифровий простір в освіті: навчання, мотивація, штучний інтелект і кібербезпека». Отриманий досвід буде корисним для впровадження на освітньо-професійних програмах «Менеджмент», «Менеджмент організацій», «Менеджмент готельного, курортного та туристичного сервісу», «Фінанси, банківська справа та страхування» та «Економіка бізнесу».

Подія відбулася на базі Українського державного університету ім. М. Драгоманова за підтримки партнерів МОН, ЄАС та Громадської організації «Цифровізація освіти України».

Освітній простір України переживає найбільш стрімку трансформацію. Ключові ідеї конференції акцентували увагу на новій ролі педагога, важливості партнерства замість протистояння з ШІ та особливому значенні цифровізації для України. Для сучасних освітніх програм це означає формування нового покоління фахівців – творців сенсу.

В умовах воєнних викликів (система дестабілізації, освітній стрес) цифрові ресурси стали єдиним інструментом підтримки та переходом від опції до необхідності:

• гуманістичний ресурс: цифрові платформи забезпечують психолого-педагогічну підтримку (онлайн-консультації, психоосвітні модулі) та допомагають формувати відчуття приналежності й розвивати стійкість.
• інструмент розвитку компетентностей: вони надають доступ до віртуальних лабораторій, симуляторів, AR/VR (розвивальна функція), що критично важливо для формування технічного та креативного мислення майбутніх менеджерів.
• виклики ментального здоров’я: ми усвідомлюємо ризик цифрового вигорання (інформаційне перевантаження, розмиття кордонів). Тому цифрова гігієна та здорові межі використання технологій стають обов’язковою частиною навчання.

Майбутнє, що вже настало, ґрунтується на повній інтеграції ШІ, який виступає не наставником, а партнером у навчанні. Міф про те, що ШІ забере роботу педагога, розвінчано. Саме людина надає сенс усім педагогічним діям. Роль викладача трансформується:

• фасилітатор відкриття: не передавач знань, а партнер у мисленні.
• творець середовища: не виконавець заданої програми, а архітектор освітнього простору.
• наставник та інтелектуальний лідер.

ШІ підсилює педагогічну інтуїцію викладача та звільняє його від рутини (до 30% навантаження):

• що робить ШІ: автоматична перевірка тестів, аналіз статистики успішності (Moodle, Brightspace), адаптація тем (скорочення/додавання матеріалу), рання діагностика труднощів.
• що повертається педагогу: час на виховання, мотивацію, підтримку студента, створення атмосфери довіри та формування етики.

Концепція Освіти 5.0 базується на поєднанні технологій та людиноцентризму, роблячи людяність ключовою цінністю.

• Ціннісний компонент: включає людську гідність, громадянську відповідальність, співпереживання, етичність та екологічну свідомість.
• Компетентності майбутнього: формування метакомпетентностей (гнучкість, саморегуляція), соціально-емоційних навичок (емпатія, співпраця) та цифрових навичок високого рівня.
• Інклюзія та емоційне здоров’я: ШІ робить освіту інклюзивною (Lexia Learning, Immersive Reader), а емоційне здоров’я стає ключовим елементом Освіти 5.0, що потребує етичної регламентації використання систем емоційної аналітики.

ШІ переводить ЗВО від лекцій до глобального дослідницького простору. Студенти більше творять, а не споживають, працюючи з віртуальними лабораторіями, симуляторами та інтерактивними судами. Це прямий шлях до професійної підготовки у всіх галузях.

Для України цифровізація та ШІ – це не просто корисний інструмент, а стратегічний механізм для подолання наслідків війни.

• Персональні траєкторії: забезпечення неперервного навчання для здобувачів, що евакуювалися чи перемістилися.
• Підтримка мобільності: зменшення кількості закладів освіти, які не можуть функціонувати.
• Компенсація втрат: можливість надолужити освітні прогалини.
• Якість в умовах нестабільності: забезпечення освітніх сервісів без додаткових загроз.
• Підтримка педагога: зменшення навантаження на викладача, який працює в умовах стресу.

Інтерактивний контент: новий вимір підручника. Сучасний підручник – це е-додаток та мультимедійний контент (відео, симуляції, 3D-моделі), що забезпечує інтерактивну взаємодію та індивідуалізацію, яку не може дати паперовий формат.

Ми закликаємо наших викладачів та студентів прийняти нову роль лідера мислення та використовувати ШІ як цифровий олівець для спільного створення майбутнього. Разом ми формуємо покоління, яке буде не просто користувачами технологій, а їхніми творцями сенсу та активними громадянами цифрової доби.

За матеріалами кафедри економіки, менеджменту та фінансів