Якість освіти крізь призму партнерства: підсумки засідання Ради роботодавців спеціальності І10 Соціальна робота та консультування

Сучасний вектор розвитку вищої соціальної освіти в Україні орієнтований на динамічну адаптацію до актуальних запитів суспільства та ринку праці. Модернізація професійної підготовки кадрів потребує системного переосмислення освітніх підходів та врахування нових соціальних викликів. У цьому контексті ключовим інструментом забезпечення якості освіти виступає інститут Рад роботодавців, який забезпечує ефективну інтеграцію теоретичного навчання із практичними вимогами галузі.

Чергове засідання Ради роботодавців спеціальності 110 Соціальна робота  та консультування, що відбулося 22 жовтня, стало репрезентативним майданчиком для обговорення низки важливих питань щодо:

• оновлення та затвердження складу Ради роботодавців спеціальності І10 Соціальна робота та консультування;
• затвердження перспективного плану роботи на 26-27 н.р.;
• аналізу попередніх результатів акредитаційної експертизи освітньо‑професійної програми «Поствоєнна соціально-психологічна реінтеграція» ІІ (магістерського) рівня вищої освіти;
• презентації проєкту програми переддипломної практики здобувачів ІІ (магістерського) рівня вищої освіти за освітньою програмою «Поствоєнна соціально-психологічна реінтеграція».

До обговорення долучилися постійні партнери кафедри — керівники соціальних установ державного та громадського секторів Запорізької, Дніпропетровської та Вінницької областей. Цьогоріч регіональне представництво членів Ради розширилося: до її складу увійшла Олександра Скоромна — заступниця директора-керівниця спеціалізованої служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі Центру сім’ї Дарницього району міста Києва.

Важливим етапом засідання став колегіальний аналіз проміжних результатів акредитаційної експертизи освітньо-професійної програми «Поствоєнна соціально-психологічна реінтеграція» ІІ (магістерського) рівня вищої освіти. Науково-педагогічний склад кафедри спільно зі стейкхолдерами розглянув п’ять базових рекомендацій експертної групи, що актуалізують вектори модернізації програми, зокрема щодо: можливостей запровадження дуальної форми здобуття вищої освіти; розвитку міжнародної співпраці у контексті укладання договорів із закордонними установами для проходження практики здобувачами, які перебувають за межами України; удосконалення розподілу кредитів ЄКТС між освітніми компонентами загальнообов’язкового та вибіркового блоків; розширення змісту програми шляхом упровадження нової освітньої компоненти, присвяченої використанню цифрових технологій у соціальній роботі, а також доповнення змісту чинних освітніх компонентів тематикою психосоціальної підтримки осіб, звільнених із полону, та членів їхніх сімей. Спільне обговорення дало змогу окреслити вектори вдосконалення освітньо-професійної програми з урахуванням результатів зовнішньої експертної оцінки, її внутрішнього ресурсного потенціалу та актуальних запитів професійної практики в контексті завершального етапу акредитаційної процедури, за результатами якої наприкінці листопада — у грудні 2026 року очікується ухвалення відповідного рішення.

У ході засідання роботодавцям також було презентовано трансформацію змісту практичної підготовки магістрів, що полягає у переході від унітарної моделі виробничої практики до диференційованої структури. Замість єдиного практичного блоку (обсягом 12 кредитів ЄКТС у 2025-2026 н. р.) у поточному 2026-2027 н. р. впроваджено два автономні освітні компоненти: виробничу практику (2 семестр, 6 кредитів) та переддипломну практику (3 семестр, 6 кредитів). Такий підхід забезпечує послідовність і наступність практичної підготовки здобувачів освіти, що реалізується через поетапне поглиблення їхньої професійної та дослідницької діяльності: від ознайомлення зі специфікою функціонування установ соціальної сфери, вивчення потреб отримувачів послуг, залучення до здійснення професійних функцій, збирання й аналізу дослідницьких матеріалів, розроблення та первинної апробації практичних напрацювань під час виробничої практики до поглибленого аналізу й критичного оцінювання результатів кваліфікаційного дослідження, його фахової експертизи, апробації та вдосконалення, а також визначення умов, можливостей і перспектив практичного використання в професійній діяльності під час переддипломної практики.

Щира вдячність колегам-стейкхолдерам за конструктивний діалог та вагомий внесок у покращення якості підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери! Сподіваємося на подальшу плідну співпрацю!

За матеріалами кафедри соціальної роботи та інклюзивної освіти