«Пливе, наче вічність, здобута в бою хвилина мовчання…»

  17 вересня, в день народження рідного міста, у міському парку ім. П. П. Шмідта пройшло традиційне покладання квітів і вінків представниками влади, депутатського корпусу, громадськості міста до пам’ятника морякам-десантникам, присвячене 76-й річниці з Дня визволення Бердянська від нацистських окупантів.

Тут, у братський могилі, поховані екіпаж та десант бронекатера БКА-113 Азовської військової флотилії, що підірвалися на ворожій міні 20 вересня 1943 року, залишаючи наше місто.

Після урочистої церемонії у парку ректорат, голова профспілки, викладачі та студенти Бердянського державного педагогічного університету провели мітинг та поклали квіти до пам’ятника викладачам та студентам, загиблим у роки Другої світової війни.

«Сьогодні ми відзначаємо два свята – День народження Бердянська та визволення від нацистської навали. Бердянськ завжди славився своїм портом, промисловими підприємствами, курортними закладами і, звичайно, університетом. Через декілька років ми святкуватимемо 200-річчя нашого міста. Швидко плине час, але ми пам’ятаємо великий подвиг бердянців і їх тяжку боротьбу з ворогом. У буремні воєнні роки студенти і викладачі боронили свою землю від нацистських окупантів. Ми пам’ятаємо тих, хто не повернувся!» – звернувся до присутніх ректор університету доктор педагогічних наук, професор Ігор Богданов.

Про звільнення Бердянська осінніми днями 1943 року, після майже двох років спротиву нацистам, про мешканців міста, що йшли до перемоги, долаючи голод та холод, жах окупації і смерть, зі сльозами на очах нагадав кандидат економічних наук, доцент Юрій Юхно.

Уславлений ветеран Другої світової війни адресував студентській молоді і викладачам символічні слова: «Онуки і правнуки, я бажаю вам миру! Згадую ті страшні дні: коли нас вивозили з рідного міста, я бачив, як горіла будівля педагогічного інституту, як палала вся берегова лінія. Я думав, що коли повернуся в рідне місто, то побачу обгорілі руїни. Так і сталося…».

Голова студентської ради Дмитро Кіосов зазначив: «Ми завжди будемо пам’ятати народний подвиг, велику Перемогу в тяжкій, кривавій війні. Та не забуваємо, що і зараз наші військові знаходяться в зоні операції об’єднаних сил, оберігаючи мирне життя Бердянська та всієї України».

Декілька поколінь бердянців віддали шану тим, кому завдячують своїм життям хвилиною мовчання.

Юлія Мельнікова, Світлана Литовченко, «Університетське слово»
Світлини Дар’ї Демченко