Від потреб людини до взаємодії служб: гостьова лекція для майбутніх фахівців із соціальної роботи про соціальну підтримку в громаді

Як організувати допомогу людині, яка зазнала впливу війни, щоб вона отримала необхідну підтримку вчасно та могла розраховувати на подальший супровід? Як налагодити взаємодію між соціальними службами, місцевою владою, психологами й гуманітарними організаціями? Ці питання стали основою гостьової лекції «Архітектура соціальної підтримки на рівні громади для осіб, які зазнали впливу війни», що відбулася для здобувачів Бердянського державного педагогічного університету.

Зустріч організовано в межах освітньо-професійної програми «Поствоєнна соціально-психологічна реінтеграція» під час вивчення освітньої компоненти «Поствоєнна соціальна підтримка та адвокація», яку викладає доцентка кафедри соціальної роботи та інклюзивної освіти Анастасія Попова.

Запрошеною спікеркою стала пані Наталія – фахівчиня з розвитку громади Громадського центру Коростенської міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста України, практична психологиня Центру життєстійкості. Особливого значення зустрічі додало те, що гостя – випускниця БДПУ 2025 року за спеціальністю 231 «Соціальна робота» (нині І10 Соціальна робота та консультування), освітньо-професійною програмою «Поствоєнна соціально-психологічна реабілітація» (нині – Поствоєнна соціально-психологічна реінтеграція). Повернення до університетської аудиторії вже в ролі фахівчині-практикині стало нагодою поділитися професійним досвідом і показати, як здобуті знання застосовуються в роботі з людьми та громадами.

Під час лекції спікерка представила чотири взаємопов’язані рівні організації соціальної підтримки: стратегічне управління та координацію, виявлення потреб і первинний контакт, надання комплексної підтримки, а також спеціалізовану допомогу й міжвідомче перенаправлення. Такий підхід дав змогу розглянути, як рішення на рівні громади пов’язані зі щоденною роботою фахівців і доступністю послуг для конкретної людини.

Окрему увагу приділили маршруту отримувача допомоги: від першого звернення або виявлення потреби до оцінювання життєвої ситуації, формування індивідуального плану, надання послуг та відстеження результатів. Наскрізною ідеєю стала безперервність підтримки. Після первинної консультації важливо забезпечити зрозумілі подальші кроки, узгодити роботу залучених установ і, за згодою людини, перевірити, чи вдалося їй отримати необхідну допомогу.

Учасники розглянули поєднання соціальної, психологічної, правової, медичної та економічної підтримки. Йшлося про потреби внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, родин загиблих, зниклих безвісти та військовополонених. Спікерка також розкрила роль громадських і гуманітарних організацій, зокрема Українського Червоного Хреста, у виявленні потреб, консультуванні, психосоціальній підтримці та налагодженні партнерства з державними й місцевими установами.

Практичну частину лекції присвятили досвіду зміни процедури вручення сповіщень родинам зниклих безвісти та загиблих. На цьому прикладі здобувачі простежили шлях від виявлення потреби й обговорення проблеми із зацікавленими сторонами до узгодження нового формату взаємодії. Представлений підхід передбачає залучення представників ТЦК та СП, місцевої влади, медичного працівника, психолога та фахівця із супроводу ветеранів. Важливими складовими є особисте інформування, пояснення подальших кроків і надання контактів служб, до яких родина може звернутися по підтримку.

Цей кейс допоміг розкрити практичний зміст адвокації: як на основі потреб людей ініціювати зміни в роботі установ і погоджувати рішення між різними учасниками системи допомоги. Водночас він порушив питання людяності, делікатності спілкування та поваги до переживань родини.

Зустріч викликала активний відгук здобувачів. Учасники відзначили доступність викладу, цінність реальних кейсів і можливість безпосереднього спілкування з практикинею.

Анастасія поділилася: «Дуже вдячна за можливість почути Наталію та поспілкуватися з нею — професіоналкою, щирою й людяною жінкою».

Ігор наголосив: «Лекція була змістовною, цікавою та надзвичайно важливою. Вона допомогла краще зрозуміти проблеми внутрішньо переміщених осіб, зниклих безвісти, військовополонених і ветеранів, а також усвідомити важливість соціально-психологічної підтримки, людяності та поваги до кожного. Отримані знання є цінними для подальшої роботи у сфері соціальної підтримки та реінтеграції. Дякую пані Наталії за корисну лекцію!»

Вікторія зазначила: «Гостьова лекція залишила надзвичайно приємні та яскраві враження! Найбільше сподобалося те, що вона була побудована на реальних кейсах та практичному досвіді. Інформація подавалася чітко, структуровано і, що важливо, доступною мовою. Дякую за можливість навчатися у практиків та розширювати свій професійний світогляд! З нетерпінням чекаю на наступні подібні зустрічі».

Гостьова лекція доповнила вивчення освітньої компоненти досвідом організації допомоги на рівні громади. Для майбутніх фахівців це можливість краще зрозуміти відповідальність кожного учасника системи підтримки та побачити, як професійні знання, узгоджені дії й уважне ставлення до людини впливають на якість допомоги.

Дякуємо пані Наталії за відкритість до діалогу, практичні приклади та готовність ділитися досвідом з університетською спільнотою!

За матеріалами
кафедри соціальної роботи
та інклюзивної освіти